Донька Романа Шухевича донатить на ЗСУ з пенсії розміром до 8000 грн

Джерело: інтерв’ю Марії Шухевич для “Обличчя Незалежності”

Марія Трильовська-Шухевич – донька політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА Романа Шухевича – розповіла, що допомагає українській армії з власної пенсії.

За словами Марії Шухевич, вона отримує пенсію розміром близько 8000 тисяч гривень. Її чоловік також пенсіонер, та попри це – також працює.

“Ми не бідуємо. У мене пенсія не висока – не 15 тисяч, не 30 тисяч, – ну, доходить до 8 тисяч. Але ми не бідуємо. На наші потреби нам вистачає. У мене навіть є більш-менш можливості донатити”, – розповіла вона.

Марія Шухавич додала, що її донька проводить екскурсії і зароблені кошти віддає або на потреби ЗСУ, або на волонтерську кухню.

“Я також туди щось кидаю. Ну, нормально, я не жалюся, що фінансово мені тяжко”, – наголосила донька Шухевича.

ДОВІДКА: Роман Шухевич – політичний і військовий діяч українського революційно-визвольного руху 1920–1950 роках, генерал-хорунжий УПА (1944). Вчився у гімназії, у Львівській політехніці, здобув фах інженера-будівельника, паралельно здобував музичну освіту в Львівському музичному інституті. Після звільнення з ув’язнення 1937 р. створив рекламну фірму “Фама” (у пер. з латини – розголос). Вона виконувала подвійне завдання: була легальним прикриттям інформаційної діяльності ОУН та створювала для неї легальну фінансово-економічну базу.

Під керівництвом Шухевича ОУН зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено 3-й Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР.

У липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент – Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

Шухевич вважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху.

Марія Шухевич народилася у Кракові у 1940 році. Її мати Наталія Шухевич, до заміжжя Березинська, дала дітям своє дівоче прізвище, аби хоч трохи їх захистити.
Наталію Шухевич заарештували у Львові 17 липня 1945 року. А її дітей забрали до дитбудинку у Рутченковому (нині це район Донецька, — ред.)

В дитячому будинку прізвище Марії змінили ще раз. Там дівчинку записали “БЕРЕЗАНСЬКА” та замість 1940 року народження зазначили 1942. Місцем народження замість Кракова зробили “Сталіно”, а національність з “українка” змінили на “росіянка”.

Згодом Марія Шухевич жила у дитячому будинку № 1 міста Слов’янська з 1948 по 1956 роки (у віці з 8 до 15 років). Навчалася вона у Слов’янській семирічній школі № 13. До Слов’янська вона потрапила разом зі старшим братом Юрієм.

Після закінчення школи у Слов’янську Марія Березанська вступила до будівельного технікуму у Дніпропетровську та назавжди поїхала зі Слов’янська.

Усю правду про себе дівчина усвідомила у 20 років. Тоді після закінчення технікуму вона поїхала до Львова.

У Львові Марія закінчила ще один інститут, Львівську політехніку, та стала фахівчинею з водопостачання.

Поліція Південної Кореї здійснила обшук в офісі президента Юн Сук Йоля на тлі розслідування щодо оголошення воєнного стану минулого тижня. Ця подія стала черговим етапом у конституційній кризі, що охопила країну.

ДБР повідомило про підозру у держзраді народному депутату України VI та VII скликань від забороненої “Партії регіонів”.

Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.

У ніч на 11 грудня Сили оборони України атакували нафтобазу у Брянській області РФ.

Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.