FT: Європа озброюється рекордними темпами з початку вторгнення РФ в Україну

Джерело: Financial Times

Загальна площа оборонних підприємств, що будуються в Європі, становить 7 млн квадратних метрів. Розширення військових заводів за минулі роки відбувається у три рази швидше, ніж до початку повномасштабної російсько-української війни, свідчить аналіз супутникових знімків.

Financial Times проаналізувала близько тисячі супутникових знімків системи Sentinel-1 Європейського космічного агентства (ESA). На них зафіксовано 150 об’єктів, що належать 37 оборонним концернам.

Збільшення виробництва зброї переважно пов’язане з багатомільярдною програмою ЄС ASAP (“Act in Support of Ammunition Production”), спрямованою на виробництво боєприпасів і ракет. Лише на 88 об’єктах, які фінансує програма ASAP, площа забудови зросла з 790 тисяч квадратних метрів (2020/21) до 2,8 млн квадратних метрів (2024/25).

Зокрема, серед найбільших проєктів – спільне підприємство німецької Rheinmetall і угорської N7 Holding у Верпалоті, де вже збудовано завод з виробництва боєприпасів калібру 30 мм і триває будівництво цехів для 155 мм снарядів та 120 мм боєприпасів для танків Leopard 2.

Розширення також спостерігається на підприємствах MBDA у Німеччині, Nammo у Фінляндії, BAE Systems у Великій Британії та Kongsberg у Норвегії. Частина з них отримала фінансування ЄС через програму ASAP обсягом €500 млн, що має ліквідувати вузькі місця у виробництві снарядів і ракет.

До 2027 року Rheinmetall планує щорічно виготовляти 1,1 млн 155-мм снарядів. Для порівняння, у 2022 році компанія випустила близько 70 тисяч таких снарядів.

Втім, Європейський Союз не планує зупинятися на досягнутому. Єврокомісія вже готує нову оборонну програму у €1,5 млрд, яка за аналогією з ASAP стимулюватиме виробництво у сферах ракет, ППО, артилерії та дронів.

Додамо, 25 червня країни НАТО затвердили підсумкову декларацію за результатами саміту у Гаазі. Лідери Альянсу підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у 5 статті, та наголосили на єдності перед зростаючими загрозами, насамперед з боку Росії.

Учасники саміту погодилися, що країни-члени Альянсу до 2035 року щорічно інвестуватимуть щонайменше 5% ВВП у безпекові потреби, зокрема у розвиток збройних сил, інфраструктури, інновацій та оборонної промисловості.

Зауважується, що 5% включатимуть:

щонайменше 3,5% ВВП на основні потреби оборони, згідно з критеріями НАТО, зокрема для досягнення погоджених оборонних цілей;
до 1,5% ВВП – на захист критичної інфраструктури, кібербезпеку, цивільну готовність, інновації та розвиток оборонної промисловості.

Країни-члени також зобов’язалися щороку подавати плани досягнення цих цілей. У 2029 році планується перегляд балансу витрат з урахуванням безпекового середовища.

У декларації також підтвердили:

підтримку України як внесок у загальну безпеку Альянсу;
можливість врахування прямих внесків на оборону України та її оборонної промисловості у показниках витрат країн-членів НАТО.

Країни також підтвердили відданість швидкому розширенню трансатлантичної оборонної кооперації та розвитку технологій в інтересах спільної безпеки.

Крім того, союзники пообіцяли спростити торгівлю оборонною продукцією всередині НАТО та розвивати партнерства в оборонній сфері.

США наразі покривають 64% усіх оборонних витрат Альянсу, тоді як країни Європи та Канада – лише 36%.

Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.

Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.

Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek

Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.

Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.

Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.