Генштаб і Міноборони найближчим часом спільно розроблятимуть законопроєкт про демобілізацію
Джерело: Дмитро Лазуткін в коментарі “Суспільному”
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.
“Кінцевий термін служби буде винесено в окремий законопроєкт. Вочевидь, цей процес займе якийсь час, кілька місяців, але однозначно він має врахувати з одного боку потреби України в обороні, з іншого – права військовослужбовців, про які, вочевидь, дбають всі відповідні установи”, – сказав він.
Він додав, що Генштаб і Міноборони спільно розроблятимуть законопроєкт і розпочнуть роботу над ним найближчим часом.
“Будуть консультації відповідні, будуть залучені відповідні групи. Говорити про якісь конкретні терміни, напевно, що зарано, але розуміючи запит суспільства і в тому числі людей, які залучені до Сил оборони, буде зроблено все, аби реалізувати і розробити цей законопроєкт найближчим часом”, – зазначив Лазуткін.
Нагадаємо, що сьогодні, 11 квітня, народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
- 21 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10313 про забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист. Відтепер раніше визнані обмежено придатними до служби чоловіки повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві зросла до 23 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.