Генштаб і Міноборони найближчим часом спільно розроблятимуть законопроєкт про демобілізацію
Джерело: Дмитро Лазуткін в коментарі “Суспільному”
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.
“Кінцевий термін служби буде винесено в окремий законопроєкт. Вочевидь, цей процес займе якийсь час, кілька місяців, але однозначно він має врахувати з одного боку потреби України в обороні, з іншого – права військовослужбовців, про які, вочевидь, дбають всі відповідні установи”, – сказав він.
Він додав, що Генштаб і Міноборони спільно розроблятимуть законопроєкт і розпочнуть роботу над ним найближчим часом.
“Будуть консультації відповідні, будуть залучені відповідні групи. Говорити про якісь конкретні терміни, напевно, що зарано, але розуміючи запит суспільства і в тому числі людей, які залучені до Сил оборони, буде зроблено все, аби реалізувати і розробити цей законопроєкт найближчим часом”, – зазначив Лазуткін.
Нагадаємо, що сьогодні, 11 квітня, народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
- 21 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10313 про забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист. Відтепер раніше визнані обмежено придатними до служби чоловіки повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.