Глава Міноборони Польщі: Українці борються і за те, щоб ми жили в безпечній Європі
Джерело: “Польське радіо”
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Дорогі земляки, ми маємо 215 тисяч солдатів, і нові постійно приєднуються. А лише за минулі кілька днів, із 6 листопада, на добровільні оборонні навчання записалися 15 тисяч осіб. Це – практичний, щоденний патріотизм. Це служіння вітчизні, це відданість їй, – заявив міністр і додав, що “до навчальних програм із військом уже приєдналося 200 тисяч молодих людей, а 300 тисяч буде підготовлено найближчим часом”.
Косіняк-Камиш нагадав і про російсько-українську війну, наголосивши, що українці також борються за те, “щоб і ми жили в безпечній країні, у Європі, котра не охоплена війною від краю до краю”. Він закликав допомагати й підтримувати українців – і з гуманітарних причин, і в ім’я польського національного інтересу.
Коли відбувалися поділи Польщі, загрози приходили з усіх боків – і із Заходу, і зі Сходу. Сьогодні на Заході – наші союзники, наші друзі в ЄС і НАТО. Незмінно загрожують польській безпеці ті, що зі Сходу, ті, що несуть вогонь і патологічну ідеологію смерті, – наголосив міністр оборони.
11 листопада в Польщі відзначили Національне свято Незалежності – на згадку про передачу Радою Регентів головного командування польських військ Юзефові Пілсудському цього дня у 1918 році. Свято було встановлене Сеймом у 1937 році, скасоване в 1945-му, і протягом усього періоду ПНР офіційно не відзначалося. Було відновлене в 1989 році – з того часу 11 листопада є державним святом і вихідним днем.
Зауважимо, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації спільно з Міністерством національної оборони Польщі оприлюднили “Посібник безпеки” на майже 50 сторінок. У підготовці публікації взяли участь також Урядовий центр безпеки і кілька десятків експертів.
Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek
Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Також голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
- Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
- Президент РФ Володимир Путін погрожує Європі війною. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Брейер закликає посилити стримування якомога швидше. Окрім залучення особового складу та озброєння, також потрібна “зміна менталітету”.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Черговий російський удар може призвести до обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції, повідомив директор станції Сергій Тараканов.
Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.