ISW: заяви РФ про небажання воювати з НАТО схожі на ті, що були перед вторгненням в Україну

Джерело: Інститут вивчення війни

Слова Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, нагадують заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року про те, що РФ не планує нападати на Україну.

Аналітики проаналізували інтерв’ю Путіна російському держканалу “Россия 1” 17 грудня, де він погрожував Фінляндії і при цьому стверджував, що РФ не має наміру воювати з НАТО.

“Заяви Путіна про його мирні наміри щодо НАТО виглядають порожніми в контексті погроз, які він сам і кремлівські експерти останнім часом висловлюють на адресу країн-членів НАТО”, – йдеться у звіті.

Так, за словами експертів, Путін спробував заперечити попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО в майбутньому, якщо виграє війну в Україні. Зокрема російський диктатор запевняв, що РФ не має “жодних геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО, і що Росія зацікавлена у розвитку відносин з країнами-членами НАТО”.

“Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою посилити зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб представити російську військову загрозу НАТО як уявну та штучну”, – наголосили в ISW.

При цьому, на думку аналітиків, постійна риторика Кремля про ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційним майбутнім військовим потенціалом Росії в разі перемоги РФ в Україні створюють серйозну загрозу безпеці Заходу.

Як зауважили в Інституті вивчення війни, якби Росія могла захопити Україну, то вона “могла б розгорнути свої сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану”.

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.