ISW: заяви РФ про небажання воювати з НАТО схожі на ті, що були перед вторгненням в Україну
Джерело: Інститут вивчення війни
Слова Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, нагадують заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року про те, що РФ не планує нападати на Україну.
Аналітики проаналізували інтерв’ю Путіна російському держканалу “Россия 1” 17 грудня, де він погрожував Фінляндії і при цьому стверджував, що РФ не має наміру воювати з НАТО.
“Заяви Путіна про його мирні наміри щодо НАТО виглядають порожніми в контексті погроз, які він сам і кремлівські експерти останнім часом висловлюють на адресу країн-членів НАТО”, – йдеться у звіті.
Так, за словами експертів, Путін спробував заперечити попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО в майбутньому, якщо виграє війну в Україні. Зокрема російський диктатор запевняв, що РФ не має “жодних геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО, і що Росія зацікавлена у розвитку відносин з країнами-членами НАТО”.
“Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою посилити зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб представити російську військову загрозу НАТО як уявну та штучну”, – наголосили в ISW.
При цьому, на думку аналітиків, постійна риторика Кремля про ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційним майбутнім військовим потенціалом Росії в разі перемоги РФ в Україні створюють серйозну загрозу безпеці Заходу.
Як зауважили в Інституті вивчення війни, якби Росія могла захопити Україну, то вона “могла б розгорнути свої сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану”.
- Президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.
Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.
23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.