Країни НАТО розширять виробництво озброєння: план представлять на саміті у Вашингтоні

Джерело: DW

На майбутньому саміті НАТО, котрий відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня, країни Північноатлантичного альянсу представлять план зміцнення ВПК.

За словами представника альянсу, проєкт передбачає не лише нарощування обсягів виробництва оборонної техніки, а й збільшення кількості спільних проєктів із закупівель озброєння, що “має вирішальне значення для результату війни”. Зокрема до нього належать ракети для систем ППО, високоточні снаряди та 155-міліметрові артилерійські боєприпаси.

Станом на сьогодні не повідомляють точну суму необхідних вкладень країн НАТО. Однак, фахівці зазначають, що мовиться про десятки, якщо не сотні мільярдів євро.

Окремо на саміті планують обговорити оборонні можливості окремих країн-членів альянсу та справедливіший розподіл обов’язків стосовно підтримки України.

Читайте також: Гібридна війна: Росія хоче протистояти НАТО, але не наважується вийти на поле бою – CNN

Зауважимо, нещодавно Столтенберг закликав союзників зробити дві речі: мобілізувати більше підтримки для Києва найближчими днями, та переконатися у спроможності створити міцнішу та надійнішу структуру для довготривалої підтримки, щоб продовжувати допомогу на більш передбачуваній основі.

Також генсек НАТО прокоментував наслідки зволікання з погодженням допомоги у Конгресі США, зазначивши, що питання озброєння має прямий вплив на ситуацію на полі бою.

Столтенберг заявив, що Альянс працює над тим, щоб надіслати більше систем ППО в Україну, додавши, що затримки з наданням такої допомоги шкодять зусиллям Києва протистояти нападам Росії.

Раніше стало відомо, що НАТО планує розмістити високопоставленого посадовця в Києві в рамках нових заходів, спрямованих на посилення довгострокової підтримки України.

Також союзники НАТО погодилися виділити Україні військову допомогу обсягом 40 мільярдів євро у 2025 році. Західноєвропейський дипломат повідомив, що лідери країн Альянсу підпишуть це зобов’язання наступного тижня під час саміту у Вашингтоні.

Читайте також: НАТО проведе найбільші навчання з часів Холодної війни із залученням 90 тисяч військових

  • Після того, як країни ЄС масово вислали 600 російських шпигунів-дипломатів, столиця Австрії стала новим центром російського шпигунства в Європі.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.