Китай перекриває Росії платежі в юанях

Джерело: The Moscow Times

Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Китайська сторона посилює вимоги з грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну запроваджувати вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).

Після чергового посилення санкцій у червні, на китайській стороні російські перекази стали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причин.

Російським компаніям все більше доводиться вдаватися до послуг посередників – платіжних агентів або “торговельних будинків”.

Своєю чергою, використання посередника спричиняє подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3–5%, але може сягати 8–10% залежно від складності логістичного ланцюжка та суми угоди.

Раніше стало відомо, що один з найбільших державних банків Китаю, Bank of China, заявив про відмову співпрацювати з Московською біржею після запровадження чергових санкції США.

12 червня міністерство фінансів США запровадило санкції проти “Московської біржі”, а також десяти російських компаній і банків. Вашингтон також посилив покарання для іноземців за операції з ними. Того дня на Мосбіржі зупинили торги доларами та євро, на основі яких центробанк РФ раніше визначав курс валют.

Раніше заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх повідомив, що США спільно з союзниками готові посилити санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, що загрожує їхній безпеці на тлі триваючої російсько-української війни.

Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
Високопоставлені посадовці США в п’ятницю, 12 квітня, заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що європейські банки, працюючи у Росії, постають перед зростаючими ризиками. Нині США розглядають можливість посилення вторинних санкцій щодо банків, викритих у сприянні операціям у межах військових зусиль Росії.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.