Китай перекриває Росії платежі в юанях
Джерело: The Moscow Times
Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
Китайська сторона посилює вимоги з грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну запроваджувати вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
Після чергового посилення санкцій у червні, на китайській стороні російські перекази стали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причин.
Російським компаніям все більше доводиться вдаватися до послуг посередників – платіжних агентів або “торговельних будинків”.
Своєю чергою, використання посередника спричиняє подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3–5%, але може сягати 8–10% залежно від складності логістичного ланцюжка та суми угоди.
Раніше стало відомо, що один з найбільших державних банків Китаю, Bank of China, заявив про відмову співпрацювати з Московською біржею після запровадження чергових санкції США.
12 червня міністерство фінансів США запровадило санкції проти “Московської біржі”, а також десяти російських компаній і банків. Вашингтон також посилив покарання для іноземців за операції з ними. Того дня на Мосбіржі зупинили торги доларами та євро, на основі яких центробанк РФ раніше визначав курс валют.
Раніше заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх повідомив, що США спільно з союзниками готові посилити санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, що загрожує їхній безпеці на тлі триваючої російсько-української війни.
- Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
- Високопоставлені посадовці США в п’ятницю, 12 квітня, заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
- Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
- Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що європейські банки, працюючи у Росії, постають перед зростаючими ризиками. Нині США розглядають можливість посилення вторинних санкцій щодо банків, викритих у сприянні операціям у межах військових зусиль Росії.
Російська служба “Радіо Свобода” з 15 квітня зупинила мовлення в середньохвильовому діапазоні 1386 кГц. У медіа не уточнили тривалість зупинення трансляції.
Європейський Союз попередив президента Сербії Александара Вучича, що його участь у параді 9 травня в Москві може поставити хрест на євроінтеграційних прагненнях країни.
15 квітня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проєкт закону “Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)”.
Попри заявлену мету скоротити торговельний дефіцит США, президент Дональд Трамп фактично знищує одну з найбільш конкурентоспроможних експортних галузей країни — вищу освіту.
15 квітня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проект закону щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.