Мільйон на рік та соцгарантії: у Міноборони запустили добровільну службу для 18-24 років

Джерело: Міноборони

11 лютого у Міноборони повідомили про початок проєкту “Контракт 18-24” – добровільну ініціативу для українців вікової категорії 18-24 роки, котра готова приєднатися до Сил оборони на один рік.

“Контракт 18-24” пропонує фінансову стабільність, гарантовану державою: контракт на 1 000 000 грн, із яких 200 000 грн виплачуються одразу, а решта – під час служби. Головний акцент – це добровільність. Укладення контракту є свідомим вибором кожного, хто хоче зробити внесок у захист країни та отримати реальні можливості для особистого розвитку.

Після закінчення контракту доброволець самостійно вирішує: чи продовжувати службу, чи повернутися до цивільного життя.

Добровольці отримуватимуть щомісячне грошове забезпечення – до 120 000 грн, матимуть можливість “нульової” іпотеки, навчання за державний кошт, безплатний медичне забезпечення, зокрема, зубне протезування, а також право на виїзд за кордон після року служби.

Окрім того, законом гарантоване звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.

Українська армія змінюється. Вона стає сучасною, сильною і гнучкою. “Контракт 18-24” – це один із кроків до формування професійного війська нового рівня, де кожен доброволець – це цінність і сила нашої оборони, – заявив глава Міноборони Рустем Умєров.

Подати заявку можна на сайті 18-24.army.gov.ua або через застосунок Резерв+ з найближчим оновленням. Далі – консультація з рекрутером, підписання контракту та проходження підготовки у бойових підрозділах.

Раніше заступник керівника Офісу Президента, полковник Павло Паліса заявив, що нині Україна завершує підготовку реформи для залучення у військо молоді віком від 18 до 25 років.

Паліса розповів, що країна переглядає стару радянську систему призову, котра стримує розвиток армії. Попри ухвалення закону про мобілізацію торік та зниження граничного віку призову до 25 років, цього недостатньо для поповнення лав ЗСУ в умовах повномасштабної війни з Росією. Також вивчаються нові способи компенсації втрат, оскільки нинішня система призову гальмує розвиток.

Серед ініціатив — він назвав впровадження “чесного контракту” з фінансовими заохоченнями, гарантіями підготовки та відкритим діалогом між солдатами та командирами. За словами Паліси, це має зацікавити молодь, котра поки звільнена від мобілізації, а також тих, хто має право на відстрочку чи був звільнений після ухвалення закону.

Додамо, Сполучені Штати Америки можуть висунути умову щодо надання більшої військової допомоги Україні — зниження мобілізаційного віку для чоловіків до 18-25 років. Це питання стало частиною ширших обговорень про підсилення обороноздатності України в умовах тривалої війни.

Зеленський утримується від запровадження такої норми, захищаючи наймолодших громадян від активної участі у бойових діях. Розширення призовного віку, попри його потенційну ефективність у посиленні військових резервів, може викликати політичні ризики через втому населення від війни та поширені випадки ухилення від призову.

Ця умова є частиною пропозицій США щодо посилення військової співпраці на фоні можливого збільшення постачання зброї Україні. Однак такі зміни можуть бути політично складними для України, зважаючи на внутрішню ситуацію та вплив війни на суспільство.

Водночас The Times пише, що в разі погодження на подібні зміни, Україна отримає значно більше військової допомоги, яка включатиме сучасну зброю та підтримку з боку Заходу.

25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про справедливий і сталий енергетичний перехід, в яку включили правки стосовно російської агресії та системного терору проти української енергетичної інфраструктури.

25 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою США Дональдом Трампом у Гаазі. Сторони зокрема обговорили посилення обороноздатності України через закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів. 

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала дві важливі резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України:”Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”. МЗС називає рішення кроком до справедливості, трибуналу та репарацій за злочини РФ, Білорусі та КНДР.

Звіт Інституту вивчення війни свідчить, що Росія має намір включити армії країн ОДКБ до командної вертикалі власних збройних сил. Зокрема 24 червня Державна дума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. 

25 червня у Верховну Раду законопроєкти стосовно впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі.