Міноборони у липні прийняло майна на 1,65 млрд за 149 держконтрактами
Джерело: пресслужба Міноборони
У липні 2024 року Міністерство оборони України у межах діючих контрактів прийняло від постачальників товарів у кількості 2,99 млн одиниць речового майна на загальну суму 1,65 млрд грн. Постачання речового майна здійснювалось за 149 державними контрактами про закупівлю.
Водночас відомство не прийняло та повернуло постачальнику для усунення невідповідності товар у кількості понад 204 тис. одиниць за 19 контрактами на суму понад 137 млн грн. Серед них – казармені матраци, зимові штани, літні польові костюми, зимові костюми та сорочки поло.
Міноборони постійно працює над забезпеченням військових якісним спорядженням, яке відповідає сучасним вимогам. Для цього ми збільшуємо частку українських виробників у наших контрактах: це дозволяє не тільки скоротити терміни постачання, але й підтримувати національну економіку. Прозорість і ефективність у використанні бюджетних коштів — ключові принципи нашої роботи, — повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир.
Також зауважується, що з початку 2024 року Центральне управління контролю якості Міноборони прийняло 14,63 млн одиниць речового майна на суму 11,2 млрд грн. Тоді як повернуло відомство постачальникам для усунення недоліків 1,6 млн одиниць товарів вартістю 1,1 млрд грн.
Нещодавно ми поінформували, що Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Раніше ми повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, які здатні транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
- Міністерство оборони України підтримало із зауваженнями проєкт “Закону про міжнародні оборонні компанії”, який врегульовує їхню діяльність. Законопроєкт розміщено на сайті уряду.
- Міністерство оборони України повернуло до ЗСУ значну кількість боєприпасів різних калібрів, які передали на утилізацію як “надлишкові” ще до агресії Росії у 2014 році. Ці боєприпаси повернули та після перевірки якості вже використовують на фронті.
- Україна та Бельгія підписали меморандум про взаєморозуміння, який дає поштовх розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сфері оборонного виробництва.
Євросоюз планує заборонити імпорт російського первинного алюмінію у межах 16-го пакету санкцій проти Росії. Очікується, що нові санкції Єврокомісія прийме у лютому.
Учасники Контактної групи з підтримки оборони України домовилися зустрітися наступного разу в Брюсселі за тиждень до Мюнхенської безпекової конференції, запланованої на 14-16 лютого, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 14 січня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 158 бойових зіткнень.
14 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський прокоментував випадки переведення авіатехніків та обслуговуючого персоналу Повітряних сил до піхоти. Глава держави запевнив, що заборонив зменшувати кількість фахівців, потрібних підрозділам ПС.
У низці приватних переговорів з командою Дональда Трампа трансатлантичні партнери висловили аргументи на користь продовження підтримки України. У результаті, союзники заявили, що нова адміністрація США не стане змушувати Київ до передчасних переговорів з Росією.