Міноборони у липні прийняло майна на 1,65 млрд за 149 держконтрактами
Джерело: пресслужба Міноборони
У липні 2024 року Міністерство оборони України у межах діючих контрактів прийняло від постачальників товарів у кількості 2,99 млн одиниць речового майна на загальну суму 1,65 млрд грн. Постачання речового майна здійснювалось за 149 державними контрактами про закупівлю.
Водночас відомство не прийняло та повернуло постачальнику для усунення невідповідності товар у кількості понад 204 тис. одиниць за 19 контрактами на суму понад 137 млн грн. Серед них – казармені матраци, зимові штани, літні польові костюми, зимові костюми та сорочки поло.
Міноборони постійно працює над забезпеченням військових якісним спорядженням, яке відповідає сучасним вимогам. Для цього ми збільшуємо частку українських виробників у наших контрактах: це дозволяє не тільки скоротити терміни постачання, але й підтримувати національну економіку. Прозорість і ефективність у використанні бюджетних коштів — ключові принципи нашої роботи, — повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир.
Також зауважується, що з початку 2024 року Центральне управління контролю якості Міноборони прийняло 14,63 млн одиниць речового майна на суму 11,2 млрд грн. Тоді як повернуло відомство постачальникам для усунення недоліків 1,6 млн одиниць товарів вартістю 1,1 млрд грн.
Нещодавно ми поінформували, що Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Раніше ми повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, які здатні транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
- Міністерство оборони України підтримало із зауваженнями проєкт “Закону про міжнародні оборонні компанії”, який врегульовує їхню діяльність. Законопроєкт розміщено на сайті уряду.
- Міністерство оборони України повернуло до ЗСУ значну кількість боєприпасів різних калібрів, які передали на утилізацію як “надлишкові” ще до агресії Росії у 2014 році. Ці боєприпаси повернули та після перевірки якості вже використовують на фронті.
- Україна та Бельгія підписали меморандум про взаєморозуміння, який дає поштовх розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сфері оборонного виробництва.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 6 червня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 164 бойових зіткнення.
Норвегія скерувала 86 млн євро внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховної представниці ЄС Каї Каллас.
Російські війська почали використовувати набиті вибухівкою тушки диких тварин, скидаючи їх із дронів на українські позиції.
На узбережжі Одещини знайшли мертвого білобокого дельфіна.
5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, котрою закликав уряд країни не підтримувати нові санкції проти Росії. Документ ініціювала проросійська Словацька національна партія. Опозиція проігнорувала голосування.