На Київщині викрили колаборантку, яка працювала на РФ під час окупації Херсонщини
Джерело: СБУ
Контррозвідники викрили чиновницю, яка добровільно пішла на співпрацю з РФ під час тимчасової окупації правобережної частини Херсонщини.
Зловмисницею виявилась ексзавідувачка одного з місцевих відділів ДУ “Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб”.
Після захоплення окупантами регіону вона однією з перших підтримала російських загарбників і запропонувала їм свою допомогу в поширенні кремлівського режиму на окупованій території.
За це у червні 2022 року її призначили очільницею “Санепідемстанції” в тимчасово окупованому Бериславі.
На цій “посаді” вона змушувала своїх колишніх підлеглих вступати до лав ворожої псевдоустанови. У фейковому медзакладі вона обіцяла російські “зарплати” і лояльне ставлення з боку росіян.
У разі ж незгоди – колаборантка погрожувала “заявляти” до каральних органів РФ як про учасників руху опору.
Після звільнення регіону зловмисниця втекла до одного із селищ Білоцерківського району на Київщині, де намагалась уникнути правосуддя.
Однак, контррозвідники СБУ встановили її місцеперебування.
При обшуках у помешканні фігурантки виявлено комп’ютерну техніку і документацію, які підтверджують її співпрацю з окупантами.
Слідчі Служби безпеки повідомили їй про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу.
Зловмисниці загрожує до 10 років ув’язнення.
- У Херсонській області затримано сім’ю колаборантів, які у 2022 році допомагали російським окупантам проводити псевдореферендум.
- Співробітники Служби безпеки України затримали у Херсоні ворожу поплічницю, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації росіянами міста.
- Інформаторку РФ, яка коригувала повітряні атаки росіян на Харків, засудили до 11 років позбавлення волі.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.