На озброєння у ЗСУ допустили роботизований комплекс Гімлі
Джерело: Міноборони
Міноборони кодифікувало і допустило до використання у підрозділах Сил оборони лінійку наземних роботизованих комплексів Гімлі.
Як зауважили, НРК Гімлі – універсальна безпілотна платформа, призначена для виконання широкого спектра завдань у складних умовах бойових дій високої інтенсивності.
Залежно від комплектації та навісного устаткування роботи виконують завдання з евакуації та переміщення особового складу, перевезення боєприпасів, майна, виконання інших важливих завдань із забезпечення та підтримки.
Окрім того, НРК Гімлі може оснащуватись зброєю і виконувати функції мобільного бойового модуля, здійснюючи вогневе ураження ворожих цілей.
Роботи Гімлі мають невеликі розміри, завдяки яким їх легко транспортувати. Обладнані безшумним електричним двигуном. Повного заряду акумуляторів вистачає на кілька годин безперервної роботи. Роботи здатні виконувати завдання як удень, так і вночі, — додали у повідомленні.
Додамо, раніше відомство кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони ремонтно-евакуаційну бронемашину WZT-3.
Також кодифіковано універсальний безпілотний багатоцільовий транспортер переднього краю BoarTAC українського виробництва, котрий за ходовими характеристиками має високу прохідність і тяглову силу.
Раніше відомство допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Загалом з початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
Довідка. Як повідомляло Головне управління забезпечення супроводу життєвого циклу озброєння та військової техніки, процедура кодифікації, допуску до експлуатації для нового зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) спрощена до 10 днів.
Кодифікований та внесений до штатно-табельного розкладу військових частин зразок ОВТ вітчизняного виробництва дозволено закуповувати за кошти державного бюджету і використовувати у ЗСУ.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.