Німеччина планує модернізацію оборонної промисловості

Джерело: DW

Уряд Німеччини розробляє стратегію створення сучаснішої оборонної промисловості, заявив представник федерального міністра економіки Роберта Габека.

З метою підвищення обороноздатності Німеччини планується, зокрема, прискорити зведення оборонних заводів – за аналогією до будівництва ЗПГ-терміналів.

Зауважується, що законодавці мають намір скоротити терміни та обмежити можливість заперечень з боку громадянських ініціатив. Новий стратегічний план можуть ухвалити ще до кінця серпня.

Раніше ми повідомляли, що попри обмежений бюджет, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус продовжує модернізацію своїх військ. За інформацією Spiegel, глава Міноборони планує придбати понад сотню танків Leopard у найсучаснішій комплектації на майже три мільярди євро.

Планується, що танки мають спорядити армії ФРН до 2030 року.

Згідно з секретними документами, велике замовлення покликане, з одного боку, забезпечити оснащення німецької бойової бригади у Литві достатньою кількістю танків. У документах мовиться, що бригада буде “одним із перших елементів передової оборони в альянсі НАТО “. Отже, важливе значення має “найкраще і єдине оснащення” бригади. Крім того, додаткові танки Leopard служитимуть для модернізації бронетанкових сил армії в Німеччині, що також є “високим пріоритетом” для Бундесверу.

У Міністерстві фінансів ФРН зауважили, що витрати не покриваються спеціальним фондом на 100 млрд, а також щорічними бюджетами. Тому видаватимуть “дозвіл на зобов’язання” – уряд гарантуватиме, що рахунки оплатять і що замовлення може бути реалізоване.

Міністерство оборони підтвердило, що “фінансування взятих зобов’язань” врахують під час підготовки федеральним урядом майбутнього бюджету.

Запропонований порядок є великим кроком для Бундесверу. На цей час у війську є близько 310 танків Leopard різних типів. З новими системами запаси зростуть на третину.

5 червня міністр оборони Німеччини заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

Пісторіус наголосив, що Росія “давно перейшла на військову економіку і продовжує озброюватися”, а її успіхи на фронті в Україні коштуватимуть для Заходу дорожче, ніж теперішня допомога Києву.

Ми не маємо права нехтувати нашою обороною. Путінська військова економіка працює над підготовкою до наступного конфлікту. До 2029 року ми повинні бути готові до оборони і вжити заходів до залякування, щоб запобігти найжахливішому, — заявив глава Міноборони ФРН.

Він закликав збільшувати оборонні витрати Німеччини. Зокрема, бюджет Міністерства оборони країни, за словами Пісторіуса, вже наступного року має зрости на 6,5-7 млрд євро. Наразі він становить близько 52 млрд євро.

Міністр також пообіцяв незабаром подати на розгляд парламенту ФРН свої пропозиції щодо реформи призову. Глава оборонного відомства наголосив, що мовиться не про повне, а про часткове повернення загального військового обов’язку у Німеччині.

Зауважимо, 30 квітня Пісторіус підписав Оснабрюкський указ, який має на меті розпочати заплановану реформу Бундесверу.

Міністр описав це як “основну частину” оголошеного “поворотного моменту”. Відповідні заходи міністр презентував на початку квітня. Документ регламентує реорганізацію ланки управління Бундесверу.

Це особливо необхідно з огляду на війну РФ проти України, оскільки загрозлива ситуація в Європі “стала зовсім іншою”, – зазначив міністр оборони. Після того, як нещодавно Бундесвер більше зосередився на закордонних місіях, тепер він “знову стосується національної оборони та оборони альянсу”.

Восени Пісторіус оголосив про структурну реформу Бундесверу. На початку квітня він представив свої конкретні плани. Серед іншого, планується об’єднати територіальне командування внутрішніх операцій та оперативне командування зовнішніх операцій.

Крім того, командування в кібернетичному та інформаційному просторі слід вважати четвертим видом Збройних сил поряд з сухопутними військами, флотом і авіацією. Мета реформ – зробити армію більш обороноздатною. Тепер наказ забезпечує “формальну основу для організації керівництва, готового до війни”, – додав Пісторіус під час церемонії підписання.

Оснабрюкський документ набуває чинності 1 травня. Він замінює Дрезденський наказ, виданий Томасом де Мезьєром у 2012 році. Це четверте схоже положення про реструктуризацію в історії Бундесверу, заснованого у 1955 році.

Зауважимо, 4 квітня міністр оборони Німеччини оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

29 травня Пісторіус, під час візиту до військ у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, повідомив про намір закупити вісім систем Patriot.

5 червня стало відомо, що Німеччина закупить 20 додаткових винищувачів Eurofighter. Канцлер Олаф Шольц заявив, що член НАТО витрачає більше на оборону після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

12 червня міністр заявив, що Росія може напасти на одну з країни НАТО вже через п’ять років.

  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

Галицький районний суд Львова продовжив досудове розслідування у справі вбивства мовознавиці Ірини Фаріон ще на шість місяців.

Проти Гарві Вайнштейна з’явилося нове обвинувачення. Прокуратура не оприлюднила подробиць, а адвокат Вайнштейна заявив, що він не знає нічого про нову обвинувачувачку.

Актор Девід Швіммер нещодавно зізнався, що його кар’єра могла б піти зовсім іншим шляхом, якби він не відмовився від ролі у фільмі “Люди в чорному” 1997 року. На той час актор здобув велику популярність завдяки своїй ролі в серіалі “Друзі”, але він вирішив зосередитися на власному фільмі, замість того щоб прийняти пропозицію зіграти головну роль у культовому фільмі.

Росія проводить інформаційні маніпуляції, часто маскуючи їх під українські ініціативи, зокрема через створення псевдоукраїнських сторінок у соцмережах.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у п’ятницю, 20 вересня, здійснить візит до України.