Парламентська асамблея НАТО закликала підтримувати Україну до перемоги над РФ

Джерело: пресслужба ПА НАТО

9 жовтня Парламентська асамблея НАТО надіслала рішуче послання, закликаючи уряди країн Альянсу “стояти поруч з Україною до досягнення перемоги”, як чітко зазначено в одній з резолюцій.

9 жовтня на щорічній сесії ПА була прийнята резолюція “Виконання рішень Вільнюського саміту: прискорення адаптації НАТО та підтримка України”.

Ми повинні знову і знову підтверджувати нашу тверду підтримку України, її демократії, незалежності та суверенітету; її право на самооборону та самовизначення, – заявив польський законодавець Міхал Щерба, який був обраний президентом ПА НАТО на щорічній сесії Асамблеї в Копенгагені. – Ми повинні посилити і пришвидшити нашу підтримку – стільки, скільки потрібно для перемоги України.

Президент Володимир Зеленський виступив на зустрічі по відеозв’язку з Києва. Він закликав вільні країни твердо протистояти терору, від нападів ХАМАС на Ізраїль до незаконної та жорстокої війни Росії проти України.

Терористична група атакує Ізраїль; терористична держава атакує Україну, – заявив Зеленський. – Як далеко може зайти таке зло? Не далі, ніж ми це дозволяємо. Наша єдність повинна і повинна зупинити зло.

Близько 240 парламентарів з 31 члена Альянсу НАТО та країн-партнерів прийняли політичні рекомендації для урядів Альянсу, в яких закликають збільшити військову, розвідувальну, фінансову, навчальну та гуманітарну підтримку України.

Це має зокрема містити прискорені постачання достатньої кількості новітнього озброєння, включаючи ракети великої дальності та багатоцільові винищувачі.

Хоробрі українці борються на полі бою, вони є обличчям права проти зла, добра проти зла, – зазначила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.

Фредеріксен також додала, що це не лише війна проти України, а й основ, на яких побудований Альянс: свободи, демократії та верховенство права.

Поки Україна готова вести цю війну за нашу свободу, дозвольте нам вирішити, що втоми від війни не буде в нашій трансатлантичній спільноті.

Парламентська асамблея НАТО чітко заявила, що російський режим та його поплічники повинні бути притягнуті до відповідальності за всі злочини, скоєні під час війни проти України, включаючи злочини проти людства та зареєстровані акти геноциду, а також за жахливу та невиправдану шкоду, яку він завдав.

Союзники повинні “розширити та підтримувати санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її здатності продовжувати війну”, а також працювати з Україною над реконструкцією та реформами.

Лідери Альянсу також повинні прийняти “сміливі стратегічні рішення” щодо членства України в НАТО.

У Резолюції мовиться, що “членство України в НАТО є найкращим способом стримування майбутньої російської агресії”.

Євроатлантична інтеграція України сприятиме колективній обороні Альянсу, — наголосили у тексті документа.

4 жовтня НАТО підтвердило свою довгострокову підтримку Києву після засідання нової ради оборони між військовим альянсом та Україною.
28 вересня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який прибув до України з робочим візитом.
Єнс Столтенберг заявив у четвер, 28 вересня, що українські війська “поступово завойовують позиції” у контрнаступі проти армії РФ.
Аналіз геополітичної ситуації в Європі показав, що через провал бліцкригу в Україні Кремль вирішив змінити тактику і тепер робить ставку на “послаблення і розвал” НАТО.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас закликала країни-члени НАТО суттєво збільшити витрати на оборону за прикладом країн Балтії.
19 вересня сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій звернувся до країн НАТО із закликом запросити Україну до Північноатлантичного альянсу.

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.