Парламентські вибори у Польщі: лідирує правляча проукраїнська партія PiS

Джерело: polsatnews.pl

15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. Надвечір стали відомі перші результати екзит-полів, згідно з якими наразі лідирує нині правляча консервативна партія “Право і Справедливість”.

Так, “Право і Справедливість” перемагає на парламентських виборах, набравши 36,8% голосів. На другому місці “Громадянська коаліція” з 31,6% підтримки. Трійку замикає “Третій шлях” – 13%.

Водночас ПіС поки що не набирає необхідної кількості депутатів для утворення більшості у парламенті. У 2019 році правляча партія Польщі мала понад 43% підтримки, отримавши 235 місць у Сеймі. Наразі “Право і Справедливість” може розраховувати на 200 місць.

Тоді як “Громадянська коаліція” Дональда Туска, ймовірно, може претендувати на 163 місця, “Третій шлях” – 55 місць, об’єднання лівих сил – 30 місць. Під час передвиборної кампанії ці політичні партії розглядали можливість формування коаліції.

Окрім цього, відверто антиукраїнська партія “Конфедерація” може отримати 12 місць у Сеймі.

У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.

Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.

Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента Володимира Зеленського серед українців становить 61%, тоді як 32% опитаних заявляють про недовіру.

Більшість громадян України не підтримують “мирний план”, який передбачає поступки на користь Росії, зокрема відведення українських військ з Донбасу, скорочення чисельності армії та відсутність чітких гарантій безпеки.