Попри санкції, Росія продовжує імпортувати авіаційні шини Michelin – The Guardian

Джерело: The Guardian

Росія, яка критично залежить від іноземних постачальників, продовжує використовувати посередницькі компанії для імпорту авіаційних шин французької фірми Michelin, попри запроваджені раніше санкції.

У вересні 2024 року видання The Guardian повідомило, що у 2023 році РФ отримала партії шин Michelin на 28 мільйонів доларів, попри те, що компанія припинила весь експорт до Росії з березня 2022 року після повномасштабного вторгнення в Україну.

Нові дані свідчать про те, що продажі продовжилися, хоча й у менших обсягах, попри постійні спроби Michelin припинити торгівлю, адаптувавши свої системи для моніторингу перенаправлення своєї продукції.

Так, згідно з даними російського імпорту за 2024-2025 роки проаналізованими ESCU, постачання 2687 шин здійснювалися через посередників у Туреччині, Іспанії, Саудівській Аравії, Індії та Великій Британії.

Тоді як найбільшим російським імпортером у 2024 році стала компанія Melaris LLC, що постачає шини для військово-промислового комплексу РФ.

Речник Michelin заявив, що компанія “прагне неухильно дотримуватися чинних економічних та фінансових санкцій щодо Росії” та “встановила спеціальні внутрішні процеси та організацію для забезпечення цього дотримання”.

У Michelin також наголосили, що жодна з їхніх шин, які, ймовірно, були експортовані до Росії, не призначалася для військового використання.

Окрім того, компанія запевнила, що нещодавно посилила програму дотримання вимог, “запровадивши додаткові заходи контролю на додаток до існуючих заходів для подальшого зменшення ризику нецільового використання”.

Адаптація нашої програми дотримання вимог до ризику нецільового використання значно зменшила випадки обходу санкцій, про що свідчать ваші останні дані, — додав речник компанії.

Варто також додати, що російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.

За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.

Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.

Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.

У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.

Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.

У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.

Додамо, 19 травня польська митниця вилучила 5 тонн підсанкційних шин для літаків Boeing, котрі мали пройти транзитом через Білорусь до Росії.

Зауважується, що шини задекларували у документах як продукцію для легкових авто та автобусів, проте, вже під час перевірки з’ясувалося, що вони призначені для цивільних літаків Boeing. Відправником вантажу вказана іспанська компанія, а отримувачем — компанія з Азербайджану. Польська сторона конфіскувала весь підсанкційний товар.

Російська цивільна авіація стала частіше зіштовхуватися з технічними проблемами після того, як західні санкції відрізали її від обслуговування лайнерів та постачання оригінальних запчастин. Щоб підтримувати літаки у робочому стані, росавіація роздала авіакомпаніям сертифікати розробників авіатехніки. Це дозволило перевізникам самостійно проводити ремонт суден, після чого вони почали розбирати деякі літаки на комплектуючі для обслуговування іншої частини свого парку.

З весни 2022 російські авіакомпанії вимагають від персоналу не вносити дефекти техніки в бортові журнали, внаслідок чого літаки часто літають несправними. Окрім того, стало відомо, що пілоти “Аэрофлот” почали відключати гальма, які відмовили, через неможливість їх замінити.

• Відрізані санкціями від імпорту нових літаків, запчастин і техобслуговування, російські авіакомпанії до 2030 року можуть втратити сотні лайнерів. З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва.
• Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
• Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.

• Michelin,
• обхід санкцій,
• Росія,
• санкції