Президент Литви: Росія залишатиметься загрозою ще 20-30 років
Джерело: Гітанас Науседа в інтерв’ю DW
Глава Литви Гітанас Науседа заявив, що переговори з Росією слід вести з позиції сили, і США до цього готові. На його думку, Москва становитиме загрозу для Європи в довгостроковій перспективі – щонайменше на 20-30 років.
Ми повинні це усвідомити. Ми, прикордонні країни, дуже добре це розуміємо, – наголосив він.
Розмірковуючи щодо перспективи мирних переговорів стосовно України, Науседа зазначив, що війну можна завершити двома способами: “швидкою угодою” або домовленістю, яка буде “прийнятною” для України та всієї Європи. Тоді як перший варіант, на його думку, стане помилкою.
Росія не готова до чесної угоди. Вона прагне отримати перепочинок, щоб перегрупуватися, виробити більше боєприпасів і військового спорядження та організувати наступну атаку, – зауважив глава Литви.
Водночас президент Литви наголосив, що Європа повинна брати участь у переговорах щодо завершення війни в Україні, адже це питання її безпеки. За його словами, Володимир Путін “не зупиниться на Україні”. Однак Науседа визнав, що наразі серед європейських держав немає єдності щодо умов миру для України: “На цей момент ми не єдині. На жаль, я змушений це визнати. Є країни, які йдуть іншим шляхом, і ми не можемо досягти консенсусу”.
Додамо, Естонія, Латвія та Литва зміцнюють тисячокілометрову ділянку своїх кордонів, найбільш відкриту у військовому плані східного флангу НАТО.
Раніше посли країн Балтії заявили, що НАТО має бути готове до того, що Росія розпочне “екзистенційну” війну проти країн Балтії, “замасковану хуртовиною дезінформації”.
У 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три.
Раніше стало відомо, що НАТО планує координувати транспортування великої кількості поранених військовослужбовців від лінії фронту у випадку війни з Росією.
Також президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek
Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Своєю чергою, голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що РФ може атакувати територію НАТО вже за кілька років. Також глава оборонного відомства попередив про гібридну загрозу від Росії. Також міністр заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.