Президент Туреччини передав у парламент протокол про вступ Швеції до НАТО
Джерело: пресслужба президента Туреччини
23 жовтня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган подав на ратифікацію до парламенту протокол про вступ Швеції до НАТО.
Ердоган тривалий час відкладав ратифікацію членства Швеції, звинувачуючи Стокгольм у надто м’якому ставленні до “курдських бойовиків” та інших груп, які, на його думку, є загрозою безпеці.
Швеція та її сусідка Фінляндія, шукаючи захисту під парасолькою безпеки НАТО, відмовилися від військової позаблоковості після того, як глава РФ Володимир Путін наказав своїм військам вдертися в Україну в лютому 2022 року.
Усі 31 член НАТО мають підтримати членство Швеції. У квітні до військового альянсу приєдналася Фінляндія.
Стокгольм нещодавно висловив сподівання, що турецькі законодавці ратифікують заявку на вступ до НАТО у жовтні, як було домовлено на саміті НАТО в липні.
Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.
Міністр закордонних справ Туреччини заявив, що Анкара і Будапешт тісно співпрацюють у цьому питанні.
- 9 липня Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- Країни НАТО погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
- 26 вересня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі.
З перших днів повномасштабного вторгнення тоді ще полк “Азов” – заступив на оборону міста Маріуполя….
Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила низку документів, які показують, як у 1980-х роках КДБ УРСР активно відстежував діяльність українських емігрантських організацій, які намагалися привернути увагу світу до Голодомору 1932–1933 років. Радянська влада намагалася будь-якими способами зупинити ці акції, звинувачуючи українців у “антирадянській істерії”.
У четверту суботу листопада Україна об’єднується в скорботі, вшановуючи пам’ять жертв Голодоморів — однієї з…
Жителі тимчасово окупованого Маріуполя скаржаться на умови життя і відсутність належної інфраструктури в місті. Окупаційна влада не змогла відновити систему, зруйновану під час блокади міста. Попри те, що офіційний опалювальний сезон у Маріуполі розпочався 1 листопада, багато будинків досі залишаються без тепла.
За словами колишнього Головнокомандувача ЗСУ, а нині посла України у Великій Британії, глибокі прориви на фронті зараз неможливі через технічно-еволюційний процес, який має завершитись до 2027 року.