Президентка Грузії оскаржить закон про іноагентів у Конституційному суді
Джерело: BBC
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
За словами парламентського секретаря президента Георгія Мсхіладзе, Зурабішвілі вперше звертається з позовом до Конституційного суду країни.
Зауважується, що закон суперечить 78 статті Конституції Грузії — перехідному положенню про європейську та євроатлантичну інтеграцію країни, яке зобов’язує конституційні органи в межах своїх повноважень вживати всіх заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії до ЄС та НАТО.
У позові також оскаржено низку норм закону, якими порушуються гарантовані Конституцією основні права. Президентка цим позовом вимагає призупинення дії цього закону та його остаточного скасування, — заявив Мсхіладзе.
Окрім цього, подати позови до Конституційного суду найближчим часом мають намір й представники неурядового сектору та опозиційні депутати.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “Про прозорість іноземного впливу”.
28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Після чого, у зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Зауважимо, у Міністерство закордонних справ Литви викликали посла Грузії після того, як парламент країни остаточно затвердив закон про “іноагентів” (“Про прозорість іноземного впливу”), подолавши вето президентки Саломе Зурабішвілі.
Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
Декілька країн ЄС закликали до санкцій проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- 14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- 21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
- Сполучені Штати Америки запровадили візові санкції проти десятків громадян Грузії, серед яких депутати грузинського парламенту та урядовці країни, причетні до ухвалення закону “Про іноземний вплив”.
Італія у межах нового пакета військової допомоги планує передати Україні до 400 бронетранспортерів VCC-2 Camilino — локальну модифікацію американських M113A1, вперше випробуваних ще під час війни у В’єтнамі.
18 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах у Румунії після опрацювання 99% протоколів з виборчих дільниць. У відсотковому співвідношенні він отримав понад 54% голосів, тоді як лідер націоналістичного “Альянсу за Союз румунів” Джордже Сіміон – майже 46%. Постійна виборча комісія опублікувала офіційні результати другого туру президентських виборів у неділю ввечері.
18 травня на площі Кошута в Будапешті відбулася масштабна демонстрація проти законопроєкту “Про прозорість суспільного життя”, котрий громадськість вважає наступом уряду Орбана на незалежні медіа та громадські організації.
На початку повномасштабного вторгнення Україна критично залежала від західного озброєння. Нині ж, в умовах обстрілів та обмеженого фінансування, оборонна промисловість країни досягла історичного максимуму.
Парламент Бельгії проголосував за відмову від ухваленого у 2003 році плану поступового виведення з експлуатації атомних електростанцій.