Путін знову погрожує «ядерним ударом» по західних цілях

Джерело: Reuters

29 лютого глава РФ Володимир Путін заявив західним країнам, що вони “ризикують спровокувати” ядерну війну, якщо надішлють війська воювати за Україну, попередивши, що Москва має зброю, щоб завдавати ударів по цілях на Заході.

Війна РФ проти України спровокувала найгіршу кризу у відносинах Москви із Заходом з часів Кубинської ракетної кризи 1962 року. Попри те, що сили Кремля завжди акцентують, що нині воюють проти західних армій, і раніше Путін говорив про небезпеку прямої конфронтації між НАТО та Росією, одначе, ядерне попередження в четвер було одним із найбільш відвертих.

Звертаючись до законодавців країни, 71-річний Путін повторив свої звинувачення в тому, що Захід прагне “послабити Росію”, і він припустив, що західні лідери не розуміють, наскільки небезпечним може бути їхнє втручання у війну.

Він передував своєму ядерному попередженню конкретним посиланням на ідею, висловлену президентом Франції Емманюелем Макроном про те, що члени НАТО надішлють наземні війська в Україну.

Стратегічні ядерні сили перебувають у стані повної готовності, – сказав глава РФ, зазначивши, що гіперзвукова ядерна зброя нового покоління, про яку він вперше говорив у 2018 році, або розгорнута, або знаходиться на стадії завершення розробки та випробувань.

Помітно розгнівавшись, Путін запропонував західним політикам згадати долю “нацистської Німеччини Адольфа Гітлера” і французького Наполеона Бонапарта.

Водночас Путін сказав, що Москва “відкрита до обговорень ядерної стратегічної стабільності” зі Сполученими Штатами, але припустив, що Вашингтон не має справжнього інтересу до таких переговорів і більше зосереджений на твердженнях про ймовірні цілі Москви.

Раніше стало відомо, що російські сили відпрацьовували використання тактичної ядерної зброї на ранній стадії конфлікту з великою державою, згідно з витоком російських військових файлів, які включають сценарії підготовки до вторгнення Китаю.

Зауважимо, 12 жовтня 2023 року призначена Конгресом двопартійна комісія зі стратегічної політики звітувала, що Сполучені Штати повинні підготуватися до можливих одночасних воєн з Росією та Китаєм, розширивши свої звичайні Збройні сили, зміцнивши альянси та пришвидшивши програму модернізації ядерного озброєння.

Звіт Комісії з’явився на тлі напруженості з Китаєм, зокрема через Тайвань, та загострення політичного протистояння з Росією через її повномасштабне вторгнення в Україну.

  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
  • У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
  • Захід не прагне війни з Росією, одначе, повинен готуватися до конфронтації, яка може тривати десятиліттями, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
  • В Альянсу є лише три роки до можливого наступу сил російського глави Володимира Путіна проти військової інфраструктури Німеччини, попереджають європейські генерали.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. 

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах. 

Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.