Reuters: Грецькі танкерні компанії відмовилися перевозити російську нафту на тлі санкцій
Джерело: Reuters
Три великі грецькі судноплавні компанії припинили транспортування російської нафти, щоб уникнути санкцій США, повідомили чотири трейдери.
Ця подія є ударом для Росії, оскільки звужує кількість транспортних компаній, які готові транспортувати російську нафту до споживачів в Азії, Туреччині, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, хоча трейдери зауважують, що Москва все ще має достатньо транспортних компаній.
Грецькі компанії Minerva Marine, Thenamaris і TMS Tankers минулими тижнями припинили транспортування російської нафти. Усі три компанії були активними вантажниками російської нафти та палива до вересня-жовтня.
Зауважується, що усі три компанії відхилили запити на судна для завантаження російської сирої нафти в листопаді та на майбутній період.
Вихід грецьких вантажовідправників із торгівлі відбувся після посилення санкцій США проти постачання російської нафти.
Ці грецькі компанії експлуатують понад 100 нафтових танкерів, здатних обробляти майже весь експорт нафти з російських портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ, що становить приблизно 10 мільйонів тонн на місяць або 2,4 мільйона барелів на день.
У жовтні Вашингтон запровадив перші обмеження для власників танкерів у Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах, які перевозять російську нафту за ціною, вищою від граничної. Минулого тижня США запровадили обмеження ще стосовно трьох фірм та трьох танкерів.
Країни G7 запровадили граничну ціну на російську нафту з кінця 2022 року, що дозволило західним фірмам надавати послуги з транспортування та страхування російської нафти, поки вона торгується нижче за $60 за барель.
- 12 жовтня Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти двох власників танкерів, які перевозили російську нафту вище встановленої межі ціни у 60 доларів за барель, яку погодили країни G7.
- З початку повномасштабного вторгнення в Україну, попри введені за це західні санкції, Росія отримала 549 мільярдів євро доходу від експорту викопного палива.
- Попри запровадження низки санкцій та обмежень щодо російської нафти, Росія продовжує торгувати своїм “чорним золотом”, вдаючись до різноманітних хитрощів, аби обійти заборони.
- Росія фактично втратила близько 40 мільярдів доларів, які їй вдалося заробити на продажу нафти в Індію за останні місяці. Вивести ці гроші з індійської фінансової системи виявилося неможливим.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
- Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
- Німеччина та Велика Британія остаточно позбулися енергетичної залежності від РФ.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.