РФ не впевнена у своїй здатності захистити Кримський міст – британська розвідка
Джерело: міноборони Великої Британії
У британській розвідці вважають, що попри потужні заходи безпеки щодо Кримського мосту, російські окупанти не впевнені, що можуть вберегти його від українських атак.
Фахівці нагадали, що 14 жовтня 2023 року віцепрем’єр-міністр Росії Марат Хуснуллін заявив, що пошкодження внаслідок удару України в липні 2023 року на Кримському мосту були ліквідовані достроково.
Попри те, що міст повністю функціонує, використання мосту залишається обмеженим через процедури, введені після першої української атаки в жовтні 2022 року. Зокрема вантажівки та паливо продовжують перевозити поромами.
Водночас Кримський міст залишатиметься життєво важливою ланкою в підтримці російської окупації Криму та її сил на півдні України.
Однак, вважають розвідники зараз міст “майже точно” став значною проблемою для Росії оскільки він потребує постійного комплексного захисту, зокрема прикриття системами ППО й залучення екіпажів, яких можна було використати в іншому місці.
Фахівці резюмували, що навіть попри такі заходи безпеки щодо Кримського мосту, окупанти не можуть бути впевнені, що можуть вберегти його українських атак, які відрізняються своєю винахідливістю.
- Глава СБУ Василь Малюк у коментарі американському телеканалу CNN розповів про українські морські дрони, якими були атаковані Кримський міст, а також російський десантний корабель “Оленегорський горняк” та танкер “SIG”.
- Прокуратура Нідерландів покарала чотири голландські компанії та вісьмох осіб за порушення санкцій ЄС проти РФ в період з 2014 по 2017 роки, а саме за допомогу Росії в будівництві Кримського мосту.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовляється надсилати Україні крилаті ракети Taurus через побоювання, що вони будуть використані для атаки на Керченський міст.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.