РФ планує постачати газ до Китаю на 28% дешевше, ніж до ЄС – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Зосередженість Росії на збільшенні експорту природного газу до Китаю виявляється менш прибутковою для країни, ніж її колишня залежність від постачань на європейські ринки.
Очікується, що ціни на газ для азійської країни будуть на 28% нижчими, ніж для інших європейських клієнтів Росії, принаймні до 2027 року, згідно з економічним прогнозом, підготовленим міністерством економіки РФ, з яким ознайомився Bloomberg.
Прогноз вказує на фінансову втрату інтенсивних зусиль Москви побудувати енергетичні зв’язки з Китаєм на тлі протистояння із Заходом через анексію Кримського півострова з подальшим повномасштабним вторгненням в Україну. Ще до вторгнення російський газовий гігант “Газпром” заявив, що розглядає азійську країну як перспективний ринок збуту, очікуючи, що попит на європейських ринках скоротиться до кінця цього десятиліття.
Згідно з базовим сценарієм, міністерство РФ прогнозує ціну газу до КНР на рівні $257 за 1000 кубометрів проти $320,30 для потоків на західні ринки. З 2025 року ціна для Китаю поступово знижуватиметься, тоді як вартість для країн Заходу залишиться незмінною.
Раніше ми повідомляли, що, відключивши газ більшості країн Європи та втративши єдиний великий ринок збуту, російська компанія “Газпром” продовжує вимушено скорочувати видобуток палива.
Так, за підсумками 2023 року найбільша газова компанія РФ викачала з надр 404 млрд кубометрів сировини. Порівняно з першим роком повномасштабної війни, коли “Газпром” почав заморожувати свердловини і втратив п’яту частину видобутку, обсяги знизилися ще на 9 млрд кубів.
Підсумкові обсяги виробництва газу “Газпромом” стали найнижчими за 34 роки, що існує компанія. Так, проти 1990 року, Газпром” втратив третину видобутку, або майже 200 млрд кубів.
“Газпром” залишився без можливості продавати газ після спроби “заморозити Європу”, щоб досягти поступок Україною.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.
Постачання до Європи впали до 28 млрд кубометрів — рівня другої половини 1970-х років.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
- Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.