РФ планує постачати газ до Китаю на 28% дешевше, ніж до ЄС – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Зосередженість Росії на збільшенні експорту природного газу до Китаю виявляється менш прибутковою для країни, ніж її колишня залежність від постачань на європейські ринки.

Очікується, що ціни на газ для азійської країни будуть на 28% нижчими, ніж для інших європейських клієнтів Росії, принаймні до 2027 року, згідно з економічним прогнозом, підготовленим міністерством економіки РФ, з яким ознайомився Bloomberg.

Прогноз вказує на фінансову втрату інтенсивних зусиль Москви побудувати енергетичні зв’язки з Китаєм на тлі протистояння із Заходом через анексію Кримського півострова з подальшим повномасштабним вторгненням в Україну. Ще до вторгнення російський газовий гігант “Газпром” заявив, що розглядає азійську країну як перспективний ринок збуту, очікуючи, що попит на європейських ринках скоротиться до кінця цього десятиліття.

Згідно з базовим сценарієм, міністерство РФ прогнозує ціну газу до КНР на рівні $257 за 1000 кубометрів проти $320,30 для потоків на західні ринки. З 2025 року ціна для Китаю поступово знижуватиметься, тоді як вартість для країн Заходу залишиться незмінною.

Раніше ми повідомляли, що, відключивши газ більшості країн Європи та втративши єдиний великий ринок збуту, російська компанія “Газпром” продовжує вимушено скорочувати видобуток палива.

Так, за підсумками 2023 року найбільша газова компанія РФ викачала з надр 404 млрд кубометрів сировини. Порівняно з першим роком повномасштабної війни, коли “Газпром” почав заморожувати свердловини і втратив п’яту частину видобутку, обсяги знизилися ще на 9 млрд кубів.

Підсумкові обсяги виробництва газу “Газпромом” стали найнижчими за 34 роки, що існує компанія. Так, проти 1990 року, Газпром” втратив третину видобутку, або майже 200 млрд кубів.

“Газпром” залишився без можливості продавати газ після спроби “заморозити Європу”, щоб досягти поступок Україною.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Постачання до Європи впали до 28 млрд кубометрів — рівня другої половини 1970-х років.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.