Рішенням МОК Ольга Харлан отримала автоматичну кваліфікацію на Олімпіаду-2024
Повідомляє Вадим Гутцайт у Facebook
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) надав українській фехтувальниці Ользі Харлан ліцензію на Олімпійські ігри, які відбудуться 2024 року в Парижі.
Президент Національного олімпійського комітету (НОК) України Вадим Гутцайт заявив, що рішенням МОК Харлан кваліфікована до участі в Олімпіаді.
“Попри весь хейт, який я особисто та моя команда пережили за ці 24 години, наполегливо працюючи заради українських атлетів і не реагуючи на нього, вже є перший результат”, – написав Гутцайт.
Він додав, що комітет працює над тим, щоб не допустити більше таких ситуацій.
“Триває робота зі зняття “чорної картки” для подальших змагань Ольги та недопущення аналогічних ситуацій в інших видах спорту”.
- Чеська поліція не дозволила російській тенісистці в’їхати до країни напередодні Відкритого чемпіонату Праги з тенісу (WTA Prague Open), оскільки нова постанова уряду забороняє в’їжджати спортсменам з Росії та Білорусі.
- Президент НОК України Вадим Гутцайт зазначив, що нині Україна розглядає можливість відмови від бойкоту спортивних змагань, у яких беруть участь атлети з РФ чи РБ.
- В суботу, 22 липня, міністерство внутрішніх справ та управління Польщі заблокувало в’їзд до країни російській тенісистці Вірі Звонарьовій з міркувань державної та громадської безпеки.
Триває 1324-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,1 млн осіб.
9 жовтня відзначають Всесвітній день пошти. Християни сьогодні вшановують пам’ять святого апостола Якова Алфеєвого.
За даними синоптиків у четвер, 9 жовтня, фактично всю країну окутають дощі.
У першій половині 2025 року відновлювані джерела енергії вперше в історії обійшли вугілля як найбільше джерело електроенергії у світі. Про це свідчать свіжі дані глобального аналітичного центру Ember, які фіксують “вирішальний поворотний момент” в енергетичному переході.
У час, коли екологічні виклики домінують у глобальних дебатах, нове опитування виявило критичний розкол у підходах до тестування хімікатів на їхній вплив на поведінку. Дослідження під керівництвом вчених Портсмутського університету опитало 166 експертів з 27 країн у сфері екологічної токсикології та поведінкової екології. Опубліковане в журналі Integrated Environmental Assessment and Management, воно акцентує на недооціненому аспекті хімічної безпеки: наслідках забруднювачів для поведінки людини та дикої природи.