Російська православна церква підтримала смертну кару

Джерело: The Moscow Times

Глава Російської православної церкви патріарх Кирил заявив, що РПЦ не засуджує смертну кару як вид покарання, позаяк “смертну кару не засуджував сам Ісус Христос”.

Російська православна церква вважає допустимим позбавлення життя людини як покарання за скоєний злочин, оскільки “Ісус Христос смертну кару не засуджував” і сам став її жертвою, заявив Кирил.

Звичайно, вбивство людини у покарання за її злочини — це крайній захід. І тому ідеально було б, щоб люди не чинили таких злочинів, за якими слідувала б смертна кара. Але в Божому слові є такі слова: “Вийміть зло від вас самих” (1 Кор. 5:13). Тобто, якщо є людина найнебезпечніша для суспільства і якщо її неможливо ніяк ізолювати, її треба прибрати, — сказав глава РПЦ.

За його словами, після страти Христа святі апостоли відмовилися вважати позбавлення життя карою за злочини гріхом.

Ще раз хочу сказати: церква ніколи смертної кари не засуджувала, якщо смертна кара здійснювалася за законом, але, звичайно, ніде вона смертну кару і не вітала, — наголосив російський патріарх.

Разом з тим заявив, що вітає мораторій, що діє зараз у Росії, на найвищу міру покарання.

Треба спостерігати, як цей мораторій вплине на рівень злочинності у нашій країні. Якщо злочинність піде вниз, то й дякувати Богу, і не треба застосовувати смертну кару, — додав глава РПЦ.

Формально смертна кара в Росії не скасована: безстроковий мораторій на неї діє в країні з 1997 року. Це було однією з основних умов вступу до Ради Європи. Росія вийшла з організації після початку війни в Україні – у березні 2022 року.

Раніше представник РПЦ, митрополит Єкатеринбурзький та Верхотурський Євген назвав повномасштабну війну РФ проти України процесом “лікування”, тоді як Росія, за його словами виступає в ролі “хірурга”, який проводить операцію, щоб видалити “щось, що несе в собі смерть”.

Також у РПЦ заявили, що росіяни, котрі критикують російську владу, недостойні кращого, заявив протоієрей РПЦ Андрій Ткачов. Тих громадян, які стверджують, що в Росії “влада погана”, священнослужитель назвав “лжесвідками”.

Зауважимо, 17 квітня ПАРЄ одностайно визнала Російську православну церкву інструментом кремлівської пропаганди та впливу.

Водночас Патріарха Московського Кирила (Гундяєва) спільно з ієрархами РПЦ визнано співучасниками злочинів РФ у війні проти України в імʼя “русского мира”.

Додамо, російська православна церква в новому документі, прийнятому Всесвітнім російським народним собором на чолі з главою РПЦ патріархом Кирилом, назвала вторгнення Росії в Україну “священною війною”.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що назва “священна війна” означає ескалацію риторики, яку використовує Путін та його союзники. У документі під назвою “Сьогодення і майбутнє Русского міра” описують війну як новий етап у “боротьбі” російського народу за “національне визволення в південно-західній Росії”.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Служба безпеки викрила понад 60 кліриків УПЦ МП, які працювали на РФ, продавали зброю і дитячу порнографію. Також стало відомо, що Служба безпеки України викрила керівництво Російської православної церкви на створенні власних приватних військових компаній на території РФ.

Нещодавно у ПАРЄ наголосили, що не визнають легітимності глави РФ Володимира Путіна. Відповідне рішення прийняв юридичний комітет Асамблеї.

Окрім цього, Юрком ПАРЄ назвав російську нафтову індустрію легітимною ціллю для ЗСУ.

Також закликали передати заморожені активи РФ на відбудову України.

Служба безпеки України повідомила про підозру патріарху РПЦ Кирилу, який благословив російських окупантів на вбивства українців.

Різдвяно-новорічні свята для багатьох стають не лише часом відпочинку, а й серйозним емоційним випробуванням, коли під одним дахом збираються родичі, з якими непросто знайти спільну мову. Напружені розмови за святковим столом, старі образи й конфліктні теми можуть швидко зіпсувати атмосферу. Психологи та сімейні терапевти наголошують: уникнути загострень можливо, якщо підготуватися до свят заздалегідь і свідомо подбати про власні кордони та емоційний стан.