Росіяни використовують китайського партнера для виробництва автомобілів Citroen, – Reuters

Джерело: Reuters

Російські оператори об’єднали зусилля з китайським партнером, щоб розпочати виробництво нових версій моделей Citroen Stellantis наступного року, згідно з даними митниці та двома людьми, знайомими з цим питанням.

Виробник автомобілів Stellantis зупинив виробництво в Росії у квітні 2022 року. До вторгнення Росії в Україну завод виробляв автомобілі Peugeot, Citroen, Opel і Mitsubishi з річною потужністю 125 000 автомобілів.

Проте митні документи, отримані від постачальника даних комерційної торгівлі, свідчать про те, що у грудні минулого року російська компанія “Автомобільні технології” імпортувала щонайменше 42 комплекти автомобілів для складання моделі Citroёn C5 Aircross на калузькому заводі, який все ще належить Stellantis.

Комплекти виготовлено в Китаї китайською компанією Dongfeng Motor Group.

За словами двох співробітників різних російських автосалонів, Automotive Technologies збирала Citroёn C5 Aircross на заводі в Калузі. 

У Пентагоні заявили про про затримання судна Aquila II в Індійському океані через порушення санкційного режиму президента Дональда Трампа.

Європейська комісія узгодила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний сектор, фінансові послуги та торгівлю.

Омбудсмен Дмитро Лубінець під час засідання ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у галузі оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану наголосив, що  ТЦК не мають права затримувати та утримувати громадян України, оскільки це є порушенням Конституції та Європейської конвенції з прав людини.

Україна та Франція підписали Лист про наміри стосовно спільного виробництва озброєння та обговорили постачання літаків і систем ППО. Міністр оборони Михайло Федоров спільно з міністеркою збройних сил Франції Катрін Вотрен у Києві узгодили ключові пріоритети оборонної співпраці.

У разі зупинки бойових дій в Україні ризики для східного флангу НАТО можуть зрости. Таку оцінку висловив голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер.