Шмигаль: $760 мільйонів гранту від Норвегії та Японії скерують на видатки держбюджету
Джерело: Денис Шмигаль/Telegram
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна отримала 760 мільйонів доларів гранту від Норвегії та Японії. Водночас кошти спрямують не на озброєння, натомість на компенсацію видатків держбюджету та соцвиплати.
Обсяг додаткового фінансування складається з грантів Урядів Японії та Норвегії (465 млн дол та 295 млн дол відповідно).
Кошти спрямують на часткову компенсацію видатків Держбюджету, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.
Шмигаль зазначив, що кошти надійшли через механізм Світового банку PEACE in Ukraine, і додав, що їх скерують на покриття першочергових видатків держбюджету.
Цього року ми розраховуємо на відчутну фінансову підтримку з боку Японії. З цього питання провели чимало переговорів у Токіо та отримали вагомі результати, — зазначив він.
У 2024 році Україна отримала вже близько 1,2 млрд дол зовнішньої фінансової допомоги від донорів через проєкти Світового банку, з них майже 75% – гранти.
- У 2023 році Україна отримала зовнішнє фінансування на загальну суму 42,5 млрд доларів, з яких 11,6 млрд доларів у межах безповоротної грантової допомоги.
- 23 січня міністерка фінансів США Джанет Єллен запевнила прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, що адміністрація Байдена зобов’язалася забезпечити бюджетну підтримку Києву в розмірі 11,8 мільярда доларів у межах додаткового запиту США на фінансування.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
- До державного бюджету України надійшло 1,5 мільярда доларів пільгового фінансування. Кошти позики надаються під гарантії уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.