Шольц підтримав заклик Макрона стосовно захисту Європи
Джерело: Олаф Шольц/X
25 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав заяву президента Франції Емманюеля Макрона щодо необхідності захисту Європи від загроз з боку Росії та Ірану.
Раніше Макрон попередив про загрозу для Європи та необхідності терміново об’єднати зусилля, посилити оборонну промисловість для протистояння.
Франція та Німеччина разом хочуть, щоб Європа залишалася сильною. Ваша промова містить хороші імпульси для досягнення цього. Разом ми просуваємо ЄС уперед: політично та економічно. За суверенний та інноваційний ЄС! Хай живе Європа! – написав Шольц французькою у відповідь Макрону.
La France et l’Allemagne veulent ensemble que l’Europe reste forte. Ton discours contient de bonnes impulsions pour pouvoir y arriver, @EmmanuelMacron.
Ensemble, nous faisons avancer l’UE : politiquement et économiquement.Pour une UE souveraine et innovante ! Vive l’Europe !
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) April 25, 2024
Президент Франції Емманюель Макрон 25 квітня закликав до посилення більш інтегрованої європейської оборони, зауважив, що континент не повинен стати васалом США, і окреслив своє бачення Європейського Союзу на глобальній арені.
Існує ризик, що наша Європа може загинути. Ми не готові протистояти ризикам, – сказав Макрон, додавши, що військовий, економічний, торговельний та інший тиск може послабити членів ЄС.
Президент Франції заявив, що не можна дозволити Росії перемогти Україну, і закликав до посилення потенціалу кібербезпеки Європи, тісніших оборонних зв’язків з Великою Британією та створення європейської академії для підготовки високопоставленого військового персоналу.
Немає оборони без оборонної промисловості… Ми повинні виробляти більше, ми повинні виробляти швидше, і ми повинні виробляти як європейці, – сказав він.
Радники Макрона назвали його промову внеском Франції у стратегічний порядок денний ЄС на наступні п’ять років.
- Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.
Російська православна церква відправила на фронт в Україні частину останків князя Московського, Володимирського та Новгородського Дмитра Донського. Ковчег із часткою правиці князя “перебуває в дорозі на лінію бойового зіткнення”, заявив синодальний відділ Московського патріархату щодо взаємодії зі збройними силами РФ увечері 8 вересня.
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що протягом 8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів росіян, зокрема місце запуску ударних БпЛА, катер “Мангуст”, засоби розвідки та склади.
Надвечір 8 вересня російські війська вдарили складах в одному з районів столиці. Внаслідок чергової атаки загинули двоє осіб.