Шольц підтримав заклик Макрона стосовно захисту Європи
Джерело: Олаф Шольц/X
25 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав заяву президента Франції Емманюеля Макрона щодо необхідності захисту Європи від загроз з боку Росії та Ірану.
Раніше Макрон попередив про загрозу для Європи та необхідності терміново об’єднати зусилля, посилити оборонну промисловість для протистояння.
Франція та Німеччина разом хочуть, щоб Європа залишалася сильною. Ваша промова містить хороші імпульси для досягнення цього. Разом ми просуваємо ЄС уперед: політично та економічно. За суверенний та інноваційний ЄС! Хай живе Європа! – написав Шольц французькою у відповідь Макрону.
La France et l’Allemagne veulent ensemble que l’Europe reste forte. Ton discours contient de bonnes impulsions pour pouvoir y arriver, @EmmanuelMacron.
Ensemble, nous faisons avancer l’UE : politiquement et économiquement.Pour une UE souveraine et innovante ! Vive l’Europe !
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) April 25, 2024
Президент Франції Емманюель Макрон 25 квітня закликав до посилення більш інтегрованої європейської оборони, зауважив, що континент не повинен стати васалом США, і окреслив своє бачення Європейського Союзу на глобальній арені.
Існує ризик, що наша Європа може загинути. Ми не готові протистояти ризикам, – сказав Макрон, додавши, що військовий, економічний, торговельний та інший тиск може послабити членів ЄС.
Президент Франції заявив, що не можна дозволити Росії перемогти Україну, і закликав до посилення потенціалу кібербезпеки Європи, тісніших оборонних зв’язків з Великою Британією та створення європейської академії для підготовки високопоставленого військового персоналу.
Немає оборони без оборонної промисловості… Ми повинні виробляти більше, ми повинні виробляти швидше, і ми повинні виробляти як європейці, – сказав він.
Радники Макрона назвали його промову внеском Франції у стратегічний порядок денний ЄС на наступні п’ять років.
- Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.