Шольц підтримав заклик Макрона стосовно захисту Європи
Джерело: Олаф Шольц/X
25 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав заяву президента Франції Емманюеля Макрона щодо необхідності захисту Європи від загроз з боку Росії та Ірану.
Раніше Макрон попередив про загрозу для Європи та необхідності терміново об’єднати зусилля, посилити оборонну промисловість для протистояння.
Франція та Німеччина разом хочуть, щоб Європа залишалася сильною. Ваша промова містить хороші імпульси для досягнення цього. Разом ми просуваємо ЄС уперед: політично та економічно. За суверенний та інноваційний ЄС! Хай живе Європа! – написав Шольц французькою у відповідь Макрону.
La France et l’Allemagne veulent ensemble que l’Europe reste forte. Ton discours contient de bonnes impulsions pour pouvoir y arriver, @EmmanuelMacron.
Ensemble, nous faisons avancer l’UE : politiquement et économiquement.Pour une UE souveraine et innovante ! Vive l’Europe !
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) April 25, 2024
Президент Франції Емманюель Макрон 25 квітня закликав до посилення більш інтегрованої європейської оборони, зауважив, що континент не повинен стати васалом США, і окреслив своє бачення Європейського Союзу на глобальній арені.
Існує ризик, що наша Європа може загинути. Ми не готові протистояти ризикам, – сказав Макрон, додавши, що військовий, економічний, торговельний та інший тиск може послабити членів ЄС.
Президент Франції заявив, що не можна дозволити Росії перемогти Україну, і закликав до посилення потенціалу кібербезпеки Європи, тісніших оборонних зв’язків з Великою Британією та створення європейської академії для підготовки високопоставленого військового персоналу.
Немає оборони без оборонної промисловості… Ми повинні виробляти більше, ми повинні виробляти швидше, і ми повинні виробляти як європейці, – сказав він.
Радники Макрона назвали його промову внеском Франції у стратегічний порядок денний ЄС на наступні п’ять років.
- Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.