Швеція готова до розміщення ядерної зброї на випадок війни – глава уряду
Джерело: Expressen
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зазначив, що його країна допускає можливість розміщення ядерної зброї на своїй території на випадок війни.
У разі війни це зовсім інше питання… Демократичні країни в нашій частині світу, безумовно, мають бути у змозі захистити себе від країн, які можуть погрожувати застосуванням ядерного озброєння, – пояснив Крістерссон.
Водночас він додав, що “членство Швеції в НАТО і вся шведська оборона спрямовані на те, щоб не допустити такої ситуації”. А також висловив переконання, що РФ не наважилася б напасти на Україну, якби Київ набув статусу члена Альянсу.
Вже у червні Риксдаг голосуватиме за урядовий законопроект про угоду щодо військової співпраці зі США, так звану угоду DCA, яка дає американським військовим право використовувати 17 шведських військових баз по всій країні.
Раніше заступник міністра національної оборони Польщі Павло Залевський повідомив, що країна зробила офіційний запит стосовно розміщення ядерного озброєння НАТО. Залевський уточнив, що мовиться про заявку Польщі на участь у програмі Nuclear sharing. Раніше до неї вже приєдналися Німеччина, Бельгія та Італія.
Тоді як президент Франції Емманюель Макрон закликав до дебатів щодо ролі ядерної зброї у спільній обороні Європи. Макрон планує почати дискусію, “яка повинна включати протиракетну оборону, можливості далекого радіусу дії та ядерне озброєння для тих, хто її має або хто має американську ядерну зброю на своїй території”.
Нещодавно в РФ прокоментували можливе розміщення ядерного озброєння на території Фінляндії, заявивши, що Москва “не залишить без відповіді” такий крок.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.