The Economist: РФ готується до великого наступу. Україні терміново потрібна мобілізація

Джерело: The Economist

Попри те, що весна принесла на фронт часткове сповільнення активних бойових дій через неспроможність ворожої техніки швидко просуватися грунтовою дорогою, Україна повинна активізувати власні зусилля з підготовки до нового наступу РФ. Провал мобілізації та запізнення зі зведенням фортифікаційних споруд зокрема призвели до нинішньої ситуації на полі бою.

Тепліша погода означає, що ракетні та безпілотні атаки Росії на електричну та газову інфраструктуру не будуть такими нестерпними. А з новим теплом приходить грязюка, і місяць або близько того, протягом якого військовий рух ускладнюється. Це мало б стримати хвилю російських атак уздовж лінії фронту, яка тягнеться через східну та південну Україну.

Однак, це не триватиме довго, наголошують автори статті. Оскільки весна змінюється літом, Росія може розпочати новий великий наступ, як це було минулого року. І здатність України втриматися цього разу виглядає набагато менш впевненою. Ось чому їй терміново потрібно мобілізувати більше військ і побудувати міцнішу оборону на лінії фронту.

Зволікання із наданням важливої військової допомоги з боку США і нерішучість Європи у питанні постачання озброєння становить ризики, позаяк росіяни намагатимуться прорвати ненадійні оборонні лінії України.

Зайняті Близьким Сходом, майбутніми виборами та власними економічними проблемами, західні союзники України відволікаються. Рішення республіканців у Конгресі, які підтримують Трампа, заблокувати військовий пакет адміністрації Байдена для України на 61 мільярд доларів має вплив на лінію фронту. Українські солдати змушені економити свої снаряди, а Росія перевершує їх у деяких місцях п’ять до одного. Лише за одну ніч минулого тижня ворог запустив по Україні понад 150 безпілотників і ракет, відтак вичерпуються ракети для ППО, що ускладнює знищення російських ракет.

Проте Україні не варто лише звинувачувати своїх союзників.

Країна також винна у своїх помилках. Однією з них є провал у питанні людських ресурсів. Росія готується до чергової хвилі мобілізації з метою нового великого наступу. Терористичний напад на концертний зал у Підмосков’ї може полегшити це завдання для Путіна, який заявив, що РФ має бути сильною перед обличчям ворогів. Але в Україні спроби залучити нових рекрутів все ще застрягли у тенетах демократичного процесу. До законопроєкту, який мав би дати уряду більше можливостей для формування необхідної армії, народні депутати подали понад 4000 поправок. Не маючи грошей і побоюючись непопулярності, президент Володимир Зеленський не доклав достатньо зусиль, щоб домогтися свого, – заявили у матеріалі.

Окрім цього, Україна дуже запізнилася зі зміцненням оборонних позицій, тоді як уряд “досі мріє про новий контрнаступ і боїться думки, що нинішня лінія фронту може перетворитися на щось на кшталт кордону”.

Ідея про те, що ця лінія може стати основою для майбутніх мирних переговорів, – це саме те, чого Зеленський хотів уникнути.

Але зараз небезпека настільки велика, що це не найгірший варіант. Останніми тижнями копачі рушили, зуби дракона сіють. Треба було почати набагато раніше. Моліться, щоб не було надто пізно, – наголосили автори статті.

30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

  • 27 березня у Міністерстві оборони назвали шість головних нововведень, які передбачає запропонований проєкт закону про мобілізацію та військовий вишкіл.
  • Новий законопроєкт про мобілізацію, який мають винести на голосування в парламенті 31 березня, має на меті оновити законодавчу базу країни напередодні ймовірної хвилі призову цього року, під час якої можуть мобілізувати до 500 000 осіб. За оцінками, зараз на полі бою розгорнуто близько 330 000 військових.
  • Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
  • Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, під час візиту до Києва 18 березня, закликав українських законодавців швидше ухвалити законопроєкт про мобілізацію.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.