Туреччина скоротила закупівлі російського газу майже вчетверо
Джерело: росЗМІ
Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.
Туреччина, яка стала другим найбільшим клієнтом російського “Газпрому” після припинення постачання до більшості європейських країн, різко скоротила імпорт із Росії.
У квітні турецькі імпортери придбали у “Газпрому” 413 млн кубометрів трубопровідного газу — у 3,6 раза менше проти того ж місяця рік тому (1,523 млрд кубів).
Тоді як закупівлі азербайджанського газу збільшилися — на 12%, до 1,001 млрд кубометрів. Окрім цього, додаткові 544 млн кубометрів Туреччина придбала в Ірані, що становить удвічі більший обсяг проти березня та лютого.
Турецькі компанії повністю відмовилися від російського ЗПГ, зокрема у квітні порти країни не прийняли жодного танкера із російською сировиною.
Нещодавно стало відомо, що німецький імпортер газу Uniper вирішив розірвати контракти на купівлю палива у Росії та припинити довгострокові відносини з російською держкомпанією “Газпром експорт”.
Раніше британська розвідка повідомила, що доходи російської енергетичної компанії “Газпром”, значно скоротившись через втрату європейського ринку, продовжуватимуть падати принаймні до 2030 року.
Зауважимо, 2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
Стало відомо, що через наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російська енергетична компанія “Газпром” минулого року вперше майже за чверть століття опинилася в мінусі.
Так, згідно з оприлюдненим звітом компанії, після прибутку в 1,23 трильйона рублів у 2022 році, чисті збитки за другий рік війни у 2023 році становили близько 629 мільярдів рублів (еквівалентно 6,4 мільярда євро).
- Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
- Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.
14 січня держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян підписали регламент про стратегічне партнерство між їхніми країнами.
Євросоюз планує заборонити імпорт російського первинного алюмінію у межах 16-го пакету санкцій проти Росії. Очікується, що нові санкції Єврокомісія прийме у лютому.
Глава РФ Володимир Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан 17 січня мають намір підписати у Москві угоду про всеосяжне партнерство, котра регулюватиме двосторонні відносини на найближчі 20 років. Однак, інформують, джерела, документ не включає визнання тимчасово окупованого Росією Криму, а також інших ТОТ.
Агентство з регулювання та розвитку фінансового ринку Казахстану затвердило нові правила для банків другого рівня та філій іноземних банків, ускладнивши умови видачі банківських карток громадянам Російської Федерації.
Учасники Контактної групи з підтримки оборони України домовилися зустрітися наступного разу в Брюсселі за тиждень до Мюнхенської безпекової конференції, запланованої на 14-16 лютого, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.