У ГУР запустили проєкт «Хочу найти» для родин полонених росіян в Україні
Джерело: “Радіо Свобода”
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони презентували проєкт “Хочу найти” для родичів військовополонених РФ в Україні.
Зауважується: дізнатися, чи перебуває конкретний російський військовий у полоні, або він загинув, можна у чат-боті в телеграмі та на відповідному сайті.
Під час презентації проєкту представник ГУР Андрій Юсов зауважив, що РФ не комунікує належно з членами родин військовослужбовців-окупантів, не інформує про їхню долю після того, як вони опинилися як загарбники в Україні. Це стосується і зниклих безвісти, і полонених, і загиблих.
Він також додав, що є навіть випадки, коли Україна, наприклад, передавала до РФ тіла солдатів, але їхні родичі жодної інформації так і не отримували.
Тож, як мовиться на інтернет-ресурсах проєкту, “Хочу найти” створили з огляду на “дотримання Україною принципів міжнародного гуманітарного права, аби заповнити інформаційний вакуум, що утворився через бездіяльність російської влади”.
Зауважимо, державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими “Хочу жить” вперше опублікував список полонених росіян, яких відмовилася забирати РФ. У ньому – 200 солдатів РФ, яких країна-агресорка викреслила зі списків на обмін.
- Через велику кількість російських військовополонених найближчим часом в Україні відкриють ще один табір для утримання тих, хто потрапив у полон до ЗСУ.
- На Сватівському напрямку бійці прикордонного загону “Сталевий кордон” взяли в полон контрактника Збройних сил Російської Федерації.
- Бійці 1-го та 2-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення НГУ “Азов” під час штурмів ворожих позицій взяли в полон 4-ох військовослужбовців армії РФ. Серед них – командир ворожих військ.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.