У ГУР запустили проєкт «Хочу найти» для родин полонених росіян в Україні

Джерело: “Радіо Свобода

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони презентували проєкт “Хочу найти” для родичів військовополонених РФ в Україні.

Зауважується: дізнатися, чи перебуває конкретний російський військовий у полоні, або він загинув, можна у чат-боті в телеграмі та на відповідному сайті.

Під час презентації проєкту представник ГУР Андрій Юсов зауважив, що РФ не комунікує належно з членами родин військовослужбовців-окупантів, не інформує про їхню долю після того, як вони опинилися як загарбники в Україні. Це стосується і зниклих безвісти, і полонених, і загиблих.

Він також додав, що є навіть випадки, коли Україна, наприклад, передавала до РФ тіла солдатів, але їхні родичі жодної інформації так і не отримували.

Тож, як мовиться на інтернет-ресурсах проєкту, “Хочу найти” створили з огляду на “дотримання Україною принципів міжнародного гуманітарного права, аби заповнити інформаційний вакуум, що утворився через бездіяльність російської влади”.

Зауважимо, державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими “Хочу жить” вперше опублікував список полонених росіян, яких відмовилася забирати РФ. У ньому – 200 солдатів РФ, яких країна-агресорка викреслила зі списків на обмін.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.

Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.