У Херсоні затримали колаборантку, яка під час окупації примусово паспортизувала пільговиків

Зображення: СБУ

Джерело: СБУ

У Херсоні правоохоронці затримали колаборантку, яка під час окупації міста примусово “паспортизувала” пільговиків.

Під час окупації обласного центру вона підтримала російських загарбників та увійшла до керівного складу так званого “управління праці та соцзахисту РФ”.

На цій посаді брала участь у виконанні завдань Кремля щодо примусової “інтеграції” нормативно-правової бази регіону під стандарти російського законодавства. Серед іншого – організовувала переведення соцвиплат винятково в рублях країни-агресорки.

Також колаборантка змушувала місцевих жителів оформлювати громадянство країни-агресорки, а у разі відмови – погрожувала скасуванням будь-яких соціальних нарахувань.

Найбільше від злочинних дій фігурантки потерпали самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю та інші представники пільгових категорій населення.

Після звільнення Херсона зловмисниця залишилась у місті, змінивши місце проживання. У такий спосіб вона сподівалась уникнути правосуддя за вчинений злочин.

Втім, співробітники СБУ викрили фігурантку, встановили її місцеперебування і затримали.

Як встановило розслідування, до того, як перейти на бік ворога, жінка працювала в одному з міських управлінь праці та соціального захисту населення.

У липні 2022 року російські загарбники запропонували їй увійти до лав місцевої окупаційної адміністрації РФ, на що вона, зрадивши присязі посадової особи, одразу погодилась.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність).

Наразі вона перебуває під вартою. Триває розслідування. Зловмисниці загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.