У Кабміні запропонували звільняти від мобілізації залежно від заробітної плати – нардеп
Джерело: народний депутат України Олексій Гончаренко у Telegram
У Кабміні запропонували впровадити новий підхід до процесу бронювання. За даними нардепа, бронювання від мобілізації буде залежати від рівня заробітної плати.
Олексій Гончаренко зазначив, що під бронювання підпадуть такі категорії осіб:
- Чиновники категорії А;
- Працівники підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу, що постачають для ЗСУ;
- Працівники поліції.
Повністю бронювання охопить також:
- Працівників паливно-енергетичного комплексу;
- Операторів зв’язку;
- Також право на бронювання матимуть особи, які:
отримують зарплату від 35 000 гривень; - Сплачують ПДФО на рівні не менше 6,3 тис. гривень і ЄСВ на рівні не менше 7,7 тис. гривень.
- Працюють у сфері інформаційних технологій, зокрема резиденти “Дія Сіті”, за умови сплати ПДФО на рівні не менше 6,3 тис. гривень.
“Подібне за змістом рішення вже виносилось на обговорення з ОП місяць тому. Але тоді його завернули саме через критику норми про зарплату від 35 000 грн. В такому вигляді підхід можна назвати соціальним дарвінізмом. За цією логікою, чиновники та багатії не мають ризикувати життям”, – зазначив він.
- 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- 7 лютого Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. За нього проголосували 243 депутати.
- Станом на 27 лютого до “мобілізаційного” законопроєкту № 10449 досі не опубліковано поправок до другого читання, дедлайн внесення яких минув 21 лютого. За словами нардепа Ярослава Железняка, до цього законопроєкту подано понад 4000 правок – і найцікавіше те, що від “Слуги народу” їх майже половина.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Працівники Національної поліції розслідують близько 9400 кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації, а 2600 обвинувальних актів вже направлено до суду, розповів Максим Цуцкірідзе — перший заступник голови Національної поліції та керівник Головного слідчого управління.
- 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків.
- Український військовий та правозахисник Масі Найєм застеріг українське суспільство від можливого результату повномасштабної війни у разі відсутності будь-якої зміни щодо мобілізації, мотивації та постачання західного озброєння.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.