$61 млрд і ATACMS: Конгрес США оприлюднив законопроєкт про підтримку України
Джерело: текст законопроєкту
Республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили новий пакет військової допомоги, який, зокрема, передбачає надання Україні ракет ATACMS.
Документ передбачає, що з 61 мільярда доларів 23 мільярди доларів будуть спрямовані на поповнення арсеналів США. Допомога буде надана у вигляді позики.
Для покриття заборгованості передбачена конфіскація активів РФ.
Водночас передбачається передача Україні ракет ATACMS.
“Як тільки стане можливим після набрання чинності цим законом, президент передасть уряду України тактичні ракетні системи великої дальності у межах надання допомоги уряду України в самообороні”, – йдеться у документі.
Серед іншого, пакет військової допомоги пропонує надання 26 мільярдів доларів для Ізраїлю і восьми мільярдів доларів для Тайваню.
Зауважимо, що текст законопроєкту був оприлюднений після того, як спікер Майк Джонсон заявив, що голосування проведуть в суботу, 20 квітня.
- Спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що Конгрес усвідомлює необхідність підтримувати Ізраїль.Тож вже цього тижня республіканці спільно з демократами спробують узгодити пакет допомоги країні.
Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.
22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.
Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.
На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.