У Криму росіяни затримали українського вченого та дослідника Антарктики
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
У тимчасово окупованому Криму росіяни затримали 70-річного українського морського біолога та дослідника Антарктики Леоніда Пшеничнова, котрий протистояв позиції РФ щодо Південного океану, зокрема промислового рибальства.
Так він став першим в історії політв’язнем Антарктики 🇦🇶, адже протистояв хижацькій позиції РФ щодо Південного океану, – зазначили у повідомленні.

Вчений багато років працював у Південному науково-дослідному інституті морського рибного господарства та океанографії в Керчі. 2015 року перейшов до Інституту рибного господарства та екології моря у Бердянську, а пізніше — до його спадкоємця — Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії в Києві. Він продовжував мешкати в Криму з українським паспортом, бо не мав змоги залишити родину.
Сфера досліджень Пшеничнова — біологічні ресурси Південного океану. Науковець має багато міжнародних статей на тему оцінки запасів антарктичного крилю та різноманіття іхтіофауни.
Враховуючи експертні знання Леоніда, ще 1996 року його запросили представляти Україну в Комісії з охорони морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR). Ця організація має впроваджувати екосистемний підхід до морських ресурсів, щоб уникнути їхньої надмірної експлуатації.
Зокрема, Комісія затверджує квоти на вилов антарктичного крилю та промислових видів риб, а також розробляє заходи із захисту живих морських ресурсів Антарктики. Це, наприклад, встановлення заповідників — особливо охоронюваних районів Південного океану.
До 2025 року Пшеничнов активно працював у Комісії, офіційно представляючи Україну. Він був технічним координатором наукового спостереження за виловом морських ресурсів з борту промислових суден нашої держави.
Вчений також став одним з авторів обґрунтування української ініціативи зі створення нового морського охоронюваного району (МОР) поблизу Антарктичного півострова.
Цю ініціативу, як і створення будь-яких інших МОР, роками блокують Китай та РФ. Вони вимагають не тільки перегляду підходів до створення таких районів, а й ставлять під сумнів доцільність уже наявних МОР.
У вересні 2025 року, напередодні чергового засідання Комісії, українського вченого Леоніда Пшеничнова заарештували як “росіянина”. Його звинуватили в державній зраді та завданні економічних збитків РФ. Зокрема, пропозиція створити МОР розцінена як така, що веде до обмеження промислового рибальства РФ та зменшення її контролю над стратегічно важливим сектором Світового океану.
На цьогорічному засіданні Комісії, яке днями почалося в Хобарті (Австралія), посол України Василь Мирошниченко закликав держави-учасниці звернути увагу на незаконне ув’язнення Пшеничнова та попросив підтримати Україну й вимагати звільнення науковця. Австралійська делегація — приймаюча сторона засідання — засудила затримання українського вченого. До цієї позиції доєдналися ЄС та країни-члени, Норвегія, Велика Британія, Нова Зеландія та Корея.
У центрі закликали світову наукову та природоохоронну спільноту стати на захист українського дослідника міжнародного масштабу. Колеги пояснили, що Пшеничнову нещодавно виповнилося 70 років, в нього багато проблем зі здоров’ям, тож будь-яка затримка з його звільненням може бути критичною.
- У Бахчисараї працівники ФСБ провели обшуки у будинках кримських татар та затримали шістьох активістів з руху “Кримська солідарність”. Їх підозрюють у зв’язках з ісламською партією Хізб ут-Тахрір.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.
Співачка Ірина Федишин передасть чергову партію допомоги для українських військових.