У Латвії готові експортувати українське зерно через власні порти
Джерело: Delfi.
Міністр з питань сільського господарства Латвії Дідзіс Шміц заявив, що експорт українського зерна через латвійські порти “не є неможливим сценарієм”.
На його думку, експорт через Балтійський коридор – завдання непросте, а доставити зерно в Латвію буде складним викликом для логістів, однак це не є неможливим.
За словами Дідзіса Шміца, потужності балтійських портів дозволяють експортувати зерно з України, а головна складність – різна ширина залізничних колій, проте вантаж можна досить швидко перевантажити з одного поїзда на інший.
“Звичайно, потрібно порахувати на калькуляторі. Зрозуміло, що буде складно і дорого, але якщо немає інших рішень, то коридор через країни Балтії – таке рішення”, – резюмував міністр сільського господарства Латвії.
Додамо, що раніше міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
- 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.