У Латвії готові експортувати українське зерно через власні порти
Джерело: Delfi.
Міністр з питань сільського господарства Латвії Дідзіс Шміц заявив, що експорт українського зерна через латвійські порти “не є неможливим сценарієм”.
На його думку, експорт через Балтійський коридор – завдання непросте, а доставити зерно в Латвію буде складним викликом для логістів, однак це не є неможливим.
За словами Дідзіса Шміца, потужності балтійських портів дозволяють експортувати зерно з України, а головна складність – різна ширина залізничних колій, проте вантаж можна досить швидко перевантажити з одного поїзда на інший.
“Звичайно, потрібно порахувати на калькуляторі. Зрозуміло, що буде складно і дорого, але якщо немає інших рішень, то коридор через країни Балтії – таке рішення”, – резюмував міністр сільського господарства Латвії.
Додамо, що раніше міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
- 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
У День працівників оборонно-промислового комплексу України Володимир Зеленський відзначив бойову операцію Третьої окремої штурмової бригади із застосуванням наземних роботизованих комплексів (НРК).
Під час масованих обстрілів українських міст РФ неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24. Військові інженери та науковці Міноборони провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.
Надвечір 16 квітня в Одесі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару по житловому будинку. Внаслідок ворожого обстрілу загинули вісім осіб, ще 16 зазнали поранень.
15 квітня Міністерство оборони повідомило про впровадження дроново-штурмових підрозділів.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України є доказом того, що союзники Києва “не відволікаються” на конфлікт на Близькому Сході, як на те сподівався глава РФ Володимир Путін.