У Норвегії відновлять обов’язкове зведення бомбосховищ
Джерело: Bloomberg
У Норвегії планують відновити скасовану 30 років тому вимогу стосовно обов’язкового зведення бомбосховищ у нових будівлях. Положення стане частиною нового плану цивільної оборони країни на тлі повномасштабного вторгнення сусідньої Росії в Україну.
Будівництво укриттів у нових будівлях розглядається як частина комплексу заходів для підвищення стійкості суспільства до кризових ситуацій.
У 1998 році Норвегія припинила обов’язкове будівництво бомбосховищ у всіх нових будівлях площею понад 1000 квадратних метрів. Це призвело до того, що за 27 років у країні не було зведено жодного нового укриття.
Зберігати рішення від 1998 року в нинішній ситуації з політикою безпеки невиправдано, — мовиться у звіті уряду країни. Існуючі бомбосховища охоплюють близько 45% населення Норвегії, у порівнянні з приблизно 90% у Фінляндії, 80% у Данії та 70% у Швеції.
Зусилля Норвегії відображають загальну тенденцію країн регіону щодо підготовки до потенційних криз, включаючи військові конфлікти, стихійні лиха та кібератаки. До цих заходів належать створення запасів на випадок надзвичайних ситуацій, підвищення стійкості фінансових систем і забезпечення населення укриттями.
За попередніми прогнозами, додаткові витрати на організацію укриттів становитимуть понад 2,5 тисячі євро (30 тисяч норвезьких крон) на одну людину.
Окрім того, уряд планує наслідувати приклад інших скандинавських країн щодо зміни правил попереднього схвалення купівлі нерухомості поблизу військових об’єктів та іншої критичної інфраструктури, а також потенційно запровадити обов’язкову реєстрацію власності на нерухомість для підвищення прозорості.
Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek
Додамо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Згодом, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що триває вже третій рік, НАТО запланувало багато “сухопутних коридорів”, якими у разі війни з Росією на лінію фронту перекидатимуть американські війська та бронетехніку.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- НАТО планує масштабне транспортування поранених у разі війни з Росією.
Колишній радник президента Польщі з міжнародних питань професор Роман Кузьняр високо оцінив виступ у Сеймі глави МЗС Радослава Сікорського, котрий відзначивши найскладнішу міжнародну політику за минуле десятиліття, зауважив, що доки НАТО залишається ефективним альянсом — Росія не має шансів на перемогу.
Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.
З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.
23 квітня спецпредставник президента США Кіт Келлог закликав зупинити російсько-українську війну за планом Дональда Трампа після лондонської зустрічі з українською делегацією.
23 квітня президент Володимир Зеленський нагадав, що Сполучені Штати під час першої каденції президента Дональда Трампа ухвалили “Кримську декларацію”, котра засуджувала вторгнення і визнавала територіальну цілісність України.