У Польщі запустили урядовий сайт із порадами на випадок війни з РФ чи ядерної загрози
Джерело: The Warsaw
Влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Урядовий Центр безпеки запустив спеціальний сайт. Метою є – підвищити суспільну поінформованість на тему загроз, які можуть виникнути після атаки з використанням хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних та вибухових матеріалів.
Сайт пропонує довідники, інфографіки, анімації, навчальні ігри для дітей та сценарії лекцій для вчителів. Довідники містять базові дані про загрози, їх джерела та способи уникнення цих загроз.
У вкладці “Будь готовий” наведено список основних дій — першою згадано комунікацію з сім’єю.
Подумайте, як ви контактуватимете, визначте місця, де ви чекатимете один одного у разі виникнення загрози.
Також рекомендується підготувати евакуаційний рюкзак. Порада щодо вмісту: радіо на батарейках, батарейки, ліхтарик, найважливіші документи, сірники, захисні маски, карта з місцевими дорогами, компас, відкривання для банок, їжа на два дні, ніж, олівець та блокнот, комплект столових приладів, дощовик, аптечка, спальний мішок, мішки для сміття, змінний одяг, мило, гель для дезінфекції, пасатижі, лом, багатофункціональний інструмент, готівка у невеликих номіналах, гумки, шнурки, фільтр-пляшка, стяжний ремінь.

Джерело: the-warsaw
У зв’язку з тим, що не можна спрогнозувати, де і коли настане атака, сайт рекомендує зібрати такий рюкзак не тільки для дому, а й для роботи, а також для автомобіля.
Ще одне важливе питання — це вибір місця для укриття, тобто обдумування списку будівель поблизу (робота, школа, будинок), куди можна бігти у разі атаки. Ідеальне місце для укриття зокрема від наслідків випромінювання – будівля з товстими стінами без вікон, зазначили у рекомендаціях.
Наприкінці березня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ.
Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.
Глава оборонного відомства наголосив, що “це наш сенс існування”.
Також Косіняк-Камиш додав, що минулого тижня відбулося засідання Комітету з питань національної безпеки, під час якого зокрема обговорювали ситуацію на польсько-білоруському кордоні, а також збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону.
Нещодавно у Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.
Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.
Також глава Міноборони Польщі не виключив нападу Росії на країни НАТО, у разі, якщо Україна не зможе розбити війська РФ.
Варто зауважити, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
- НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
15 травня Київрада за ініціативи мера Віталія Кличка, затвердила нові заходи соціальної підтримки столичних мешканців. Окрім 10 тисяч разової допомоги містянам, домівки котрих постраждали від російських атак, Київ додатково надаватиме кошти тим, хто потребуватиме тимчасової оренди житла на час відновлення пошкодженого.Мова про 40 тисяч разової підтримки та 20 тисяч — щомісячної.
15 травня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад української делегації для переговорів із Росією у Стамбулі.
Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.
15 травня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” стосовно скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану.
Верховна Рада 15 травня підтримала законопроєкт №10355, котрим пропонують зменшити розмір пенсій для осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України.