У Польщі запустили урядовий сайт із порадами на випадок війни з РФ чи ядерної загрози

Джерело: The Warsaw

Влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Урядовий Центр безпеки запустив спеціальний сайт. Метою є – підвищити суспільну поінформованість на тему загроз, які можуть виникнути після атаки з використанням хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних та вибухових матеріалів.

Сайт пропонує довідники, інфографіки, анімації, навчальні ігри для дітей та сценарії лекцій для вчителів. Довідники містять базові дані про загрози, їх джерела та способи уникнення цих загроз.

У вкладці “Будь готовий” наведено список основних дій — першою згадано комунікацію з сім’єю.

Подумайте, як ви контактуватимете, визначте місця, де ви чекатимете один одного у разі виникнення загрози.

Також рекомендується підготувати евакуаційний рюкзак. Порада щодо вмісту: радіо на батарейках, батарейки, ліхтарик, найважливіші документи, сірники, захисні маски, карта з місцевими дорогами, компас, відкривання для банок, їжа на два дні, ніж, олівець та блокнот, комплект столових приладів, дощовик, аптечка, спальний мішок, мішки для сміття, змінний одяг, мило, гель для дезінфекції, пасатижі, лом, багатофункціональний інструмент, готівка у невеликих номіналах, гумки, шнурки, фільтр-пляшка, стяжний ремінь.

Джерело: the-warsaw

У зв’язку з тим, що не можна спрогнозувати, де і коли настане атака, сайт рекомендує зібрати такий рюкзак не тільки для дому, а й для роботи, а також для автомобіля.

Ще одне важливе питання — це вибір місця для укриття, тобто обдумування списку будівель поблизу (робота, школа, будинок), куди можна бігти у разі атаки. Ідеальне місце для укриття зокрема від наслідків випромінювання – будівля з товстими стінами без вікон, зазначили у рекомендаціях.

Наприкінці березня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш поінформував, що Варшава вирішила збільшити кількість своїх військ на сході у прикордонних районах через загрозу з боку РФ та РБ.

Посилення присутності армії передбачено у Вармінсько-Мазурському, Підляському, Люблінському та Підкарпатському воєводствах.

Глава оборонного відомства наголосив, що “це наш сенс існування”.

Також Косіняк-Камиш додав, що минулого тижня відбулося засідання Комітету з питань національної безпеки, під час якого зокрема обговорювали ситуацію на польсько-білоруському кордоні, а також збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону.

Нещодавно у Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.

Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.

Також глава Міноборони Польщі не виключив нападу Росії на країни НАТО, у разі, якщо Україна не зможе розбити війська РФ.

Варто зауважити, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.

  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.