В ІТ коаліції накопичили достатньо внесків для перших закупівель за пріоритетними запитами
Джерело: пресслужба Міноборони
6 березня міністр оборони Рустем Умєров наголосив, що Естонія та Люксембург спільно демонструють лідерство, головуючи ІТ коаліцію та долучаючи нових союзників.
ІТ коаліція – це важлива довгострокова ініціатива, і ми вдячні партнерам за підтримку. Естонія та Люксембург демонструють справжнє лідерство та партнерство як країни, що головують в коаліції та допомагають нам долучати нових учасників, — наголосив Умєров.
Міністр зазначив, що ініціатива об’єднала вже 11 держав та накопичила достатньо внесків для перших закупівель за нашими пріоритетними запитами.
Він також закликав всіх партнерів України долучатися до ІТ коаліції, аби бути частиною технологічного прориву у цій боротьбі.
Зауважимо, 19 вересня 2023 року під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, Естонія, Люксембург та Україна започаткували IT-коаліцію для підтримки Збройних сил України в кіберсфері.
Вже 2 лютого відбулося перше засідання керівної групи ІТ-коаліції. Держави-учасниці та спостерігачі ІТ-коаліції ухвалили рішення щодо подальших кроків і пріоритетних закупівель.
Довідково. ІТ-коаліція – це група країн у межах Контактної групи з питань оборони України (“формат Рамштайн”) під керівництвом Естонії та Люксембургу, яка підтримує розробки Міноборони та ЗСУ у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки.
- На засіданні Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн” до ІТ-коаліції доєдналася ще одна країна – Нідерланди.
- Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко під час зустрічі у Києві з делегацією Міністерства оборони Естонії на чолі зі заступницею міністра Туулі Дунетон заявила, що Міноборони закликає іноземних партнерів долучатися до проєктів ІТ-коаліції.
- Держави-учасниці ІТ-коаліції завершили підписання Угоди про співпрацю. Учасниками стали Естонія та Люксембург як країни-лідери, а також Бельгія, Данія, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди та Україна.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.
З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.
30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.