В Україні скасували відключення світла на четвер
Джерело: Укренерго
У НЕК “Укренерго” поінформували, що 10 жовтня заходи обмеження споживання не прогнозуються. Водночас у компанії закликали споживати електроенергію ощадливо.
У четвер заходи обмеження споживання не плануються. Будь ласка, користуйтесь потужними електроприладами у денні години – з 10:00 до 16:00, – закликали у пресслужбі.
Раніше радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко заявив, що атаку на енергооб’єкти 26 серпня віднесуть до однієї з наймасовіших. Тож нині ситуація в енергетичній сфері України залишається складною після ракетного обстрілу 26 серпня з боку Росії.
Також заступник міністра енергетики Микола Колісник повідомив, що Україна розглядає, як один із напрямків усунення дефіциту в енергосистемі, переговори з європейськими операторами системи передачі про збільшення потужності для імпорту електроенергії до 2,2 ГВт.
Уряд під час засідання 24 травня затвердив постанову, яка зобов’язує обленерго забезпечити рівномірну та справедливу черговість відключень електроенергії для споживачів.
Зауважимо, радник прем’єр-міністра України та член наглядової ради НЕК “Укренерго” Юрій Бойко висловив припущення, що обмеження енергопостачання у вигляді відключення споживачів, які розпочалися з 14 травня, можуть тривати до серпня-вересня. Взимку ж дефіцит електроенергії залишатиметься навіть за високих температур.
Тоді як директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко попереджає, що українці можуть відчувати дефіцит електроенергії протягом наступних двох років. Причиною є дефіцит генеруючих потужностей, що, своєю чергою, призведе до дефіциту електрики.
Читайте також: Чому діють відключення, що таке черга і скільки годин не буде світла: відповіді «Укренерго»
Також колишній голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що потепління покращить ситуацію зі споживанням електроенергії в країні, однак, не відновить пошкоджені потужності українських електростанцій. Населення закликали не створювати навантаження на енергосистему.
Раніше повідомляли, що Україна постала перед проблемою значного дефіциту електроенергії протягом більшої частини доби, що призводить до планування обмежень споживання для промисловості. Тому енергетики прогнозували рекордний обсяг імпорту електроенергії з п’яти країн Європи.
24 червня Володимир Кудрицький заявив, що Україна мусить невідкладно розпочати будівництво об’єктів розподіленої генерації, позаяк розосередження невеликих електростанцій зробить українську енергосистему стійкішою до російських атак.
- Уряд додав норму, що відключення електроенергії не стосуватимуться населених пунктів/об’єктів у 20-кілометровій зоні від кордону з Росією й Білоруссю та у 20-ти кілометрах від прифронтової зони.
- Енергетики достроково завершили ремонт Рівненської АЕС, повідомив гендиректор Павло Ковтонюк. Станція працює стабільно, дотримуючись графіка НЕК “Укренерго”, і потужності. АЕС використовують повністю без зауважень.
- Зранку 26 серпня одним з атакованих енергооб’єктів силами ЗС РФ стала Київська гідроелектростанція (ГЕС), що знаходиться біля міста Вишгород. На відео видно пожежу та руйнування.
- Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що за два роки Росія атакувала українські енергооб’єкти понад 1000 разів.
20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.
Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.
Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.
Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.
Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.