В Україні впроваджують нові норми та правила радіаційної безпеки за стандартами ЄС

Джерело: Міністерство економіки України

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 8223, який впроваджує нові стандарти захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Заступник очільника Мінекономіки Олексій Соболев пояснив, що, згідно з угодою про асоціацію, Україна співпрацює з Європейським Союзом у сфері ядерної безпеки. Відтак, ухвалений євроінтеграційний закон стане ще одним кроком до приведення українського законодавства до європейського.

Він запроваджує європейські стандарти захисту людей від впливу іонізуючого випромінювання відповідно до міжнародних норм безпеки. Так, нова система підвищить рівень радіаційного захисту персоналу та населення у всіх ситуаціях.

Зміни, внесені до закону України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання”, стосуються:

  • уточнення та конкретизації повноважень Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, Національної комісії з радіаційного захисту населення України;
  • запровадження трьох ситуацій опромінення (планової, чинної та аварійної);
  • встановлення основних дозових лімітів ефективної та еквівалентної дози для персоналу та населення;
  • запровадження граничних доз в ситуації планового опромінення для персоналу та населення, референтних рівнів для ситуацій існуючого та аварійного опромінення;
  • запровадження референтних рівнів середньої річної концентрації активності радону в повітрі приміщень для постійного перебування людей, на робочих місцях;
  • визначення основних заходів щодо обґрунтування та оптимізації заходів захисту та безпеки при медичному опроміненні тощо.

Крім того, ухвалення закону дозволить втілити рекомендації Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції щодо скасування регуляторних інструментів, які стосуються використання радіонуклідних джерел та джерел іонізуючого випромінювання, якими опікується Міністерство охорони здоров’я.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.