В «Укренерго» розповіли, скільки великих енергооб’єктів України РФ атакувала минулої зими
Джерело: голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький в інтерв’ю Голосу Америки
В “Укренерго” розповіли, скільки великих енергооб’єктів України атакували російські окупанти протягом минулих осені та зими.
За словами Кудрицького, внаслідок російських обстрілів було пошкоджено близько 70-ти великих енергетичних об’єктів України.
Щодо енергооб’єктів меншого рівня, то, за його словами, таких є сотні, а то й тисячі. Насамперед мовиться про невеликі трансформаторні пункти чи підстанції обленерго, які розташовані на прифронтових чи прикордонних з РФ територіях, і які окупанти можуть обстрілювати з артилерії.
“Але загалом десь до половини енергосистеми зазнали пошкоджень. Це була глобальна кампанія і глобальний масштаб пошкоджень”, – наголосив Кудрицький.
Він також підтвердив, що внаслідок ворожих обстрілів було пошкоджено всі ГЕС України.
“Всі до одної. Каховську ГЕС ми тут навіть не рахували, бо вона була, на жаль, в окупації досить давно. Але ті, що заходяться на контрольованій території, всі, так чи інакше, зазнали серйозних ушкоджень”, – розповів глава правління “Укренерго”.
- Очільник української військової розвідки Кирило Буданов попередив, що РФ не відмовилась від атак на енергетичну інфраструктуру України і зараз накопичує сили та засоби для ударів.
- Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що українські енергетики підготовлені до швидкого усунення наслідків ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.