В уряді планують масштабувати переробку відходів руйнувань
Джерело: Мінрозвитку
Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підбили результати пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань, що триває з 2024 року, та розпочали підготовку наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки. Сторони зосередилися на переході до системної державної політики, розвитку переробки, запровадженні єдиних стандартів і вирішенні проблеми небезпечних матеріалів.
Сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях, і фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну, — зазначила заступниця міністра Наталія Козловська.
У фокусі — три ключові учасники процесу: громади, підрядники і виробники будівельної продукції.
Громадам потрібні обізнаність та чіткі протоколи дій — від очищення територій до сортування і підготовки відходів до переробки. Підрядні організації мають працювати за зрозумілими правилами, з урахуванням чинних санітарних норм.
Виробники ж відіграють окрему роль — саме вони мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту.
Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо створення таких стандартів.
Японська сторона також підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.
Окремо сторони обговорили питання поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.
Безпечного використання азбесту не існує. Тому нам потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації, — наголосила заступниця міністра.
Ще один виклик — відсутність лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.
Щоб частково вирішити це питання, JICA передасть необхідне обладнання українським установам у Київській області та містах-партнерах, що дозволить проводити аналіз на місці. Також JICA планує розширити навчальні програми для спеціалістів.
У межах пілотного проєкту, який триває з 2024 року та реалізується у Київській області та п‘яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон) було надано необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, а також впроваджено системний моніторинг і аналіз.
Тим часом, Мінрозвитку визначило напрями подальшої роботи:
- удосконалення законодавчої бази
- перехід на принципи Європейського зеленого курсу
- розвиток переробки та повторного використання як пріоритету над захороненням
- створення економічних стимулів для повторного використання
- масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами
Паралельно, додали у відомстві, Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту.
Раніше Букви повідомляли, що в Україні використовуватимуть підходи циркулярної економіки для відбудови. Мінінфраструктури вже вивчає існуючий міжнародний досвід та результати проведених наукових досліджень.
- В Україні вже утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань.
- Республіка Корея готова допомогти Україні у відновленні пошкодженого внаслідок повномасштабної війни довкілля.
- Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.