В уряді планують масштабувати переробку відходів руйнувань

Джерело: Мінрозвитку

Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підбили результати пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань, що триває з 2024 року, та розпочали підготовку наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки. Сторони зосередилися на переході до системної державної політики, розвитку переробки, запровадженні єдиних стандартів і вирішенні проблеми небезпечних матеріалів.

Сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях, і фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну, — зазначила заступниця міністра Наталія Козловська.

У фокусі — три ключові учасники процесу: громади, підрядники і виробники будівельної продукції.

Громадам потрібні обізнаність та чіткі протоколи дій — від очищення територій до сортування і підготовки відходів до переробки. Підрядні організації мають працювати за зрозумілими правилами, з урахуванням чинних санітарних норм.

Виробники ж відіграють окрему роль — саме вони мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту.

Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо створення таких стандартів.

Японська сторона також підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.

Окремо сторони обговорили питання поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.

Безпечного використання азбесту не існує. Тому нам потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації, — наголосила заступниця міністра.

Ще один виклик — відсутність лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.

Щоб частково вирішити це питання, JICA передасть необхідне обладнання  українським установам у Київській області та містах-партнерах, що дозволить проводити аналіз на місці. Також JICA планує розширити навчальні програми для спеціалістів.

У межах пілотного проєкту, який триває з 2024 року та реалізується у Київській області та п‘яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон) було надано необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, а також впроваджено системний моніторинг і аналіз.

Тим часом, Мінрозвитку визначило напрями подальшої роботи:

• удосконалення законодавчої бази
• перехід на принципи Європейського зеленого курсу
• розвиток переробки та повторного використання як пріоритету над захороненням
• створення економічних стимулів для повторного використання
• масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами

Паралельно, додали у відомстві, Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту.

Раніше Букви повідомляли, що в Україні використовуватимуть підходи циркулярної економіки для відбудови. Мінінфраструктури вже вивчає існуючий міжнародний досвід та результати проведених наукових досліджень.

• В Україні вже утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань.
• Республіка Корея готова допомогти Україні у відновленні пошкодженого внаслідок повномасштабної війни довкілля.
• Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

• відходи руйнувань,
• допомога,
• переробка відходів,
• стратегія,
• Україна,
• Японія