В уряді планують масштабувати переробку відходів руйнувань
Джерело: Мінрозвитку
Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підбили результати пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань, що триває з 2024 року, та розпочали підготовку наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки. Сторони зосередилися на переході до системної державної політики, розвитку переробки, запровадженні єдиних стандартів і вирішенні проблеми небезпечних матеріалів.
Сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях, і фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну, — зазначила заступниця міністра Наталія Козловська.
У фокусі — три ключові учасники процесу: громади, підрядники і виробники будівельної продукції.
Громадам потрібні обізнаність та чіткі протоколи дій — від очищення територій до сортування і підготовки відходів до переробки. Підрядні організації мають працювати за зрозумілими правилами, з урахуванням чинних санітарних норм.
Виробники ж відіграють окрему роль — саме вони мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту.
Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо створення таких стандартів.
Японська сторона також підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.
Окремо сторони обговорили питання поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.
Безпечного використання азбесту не існує. Тому нам потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації, — наголосила заступниця міністра.
Ще один виклик — відсутність лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.
Щоб частково вирішити це питання, JICA передасть необхідне обладнання українським установам у Київській області та містах-партнерах, що дозволить проводити аналіз на місці. Також JICA планує розширити навчальні програми для спеціалістів.
У межах пілотного проєкту, який триває з 2024 року та реалізується у Київській області та п‘яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон) було надано необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, а також впроваджено системний моніторинг і аналіз.
Тим часом, Мінрозвитку визначило напрями подальшої роботи:
- удосконалення законодавчої бази
- перехід на принципи Європейського зеленого курсу
- розвиток переробки та повторного використання як пріоритету над захороненням
- створення економічних стимулів для повторного використання
- масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами
Паралельно, додали у відомстві, Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту.
Раніше Букви повідомляли, що в Україні використовуватимуть підходи циркулярної економіки для відбудови. Мінінфраструктури вже вивчає існуючий міжнародний досвід та результати проведених наукових досліджень.
- В Україні вже утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань.
- Республіка Корея готова допомогти Україні у відновленні пошкодженого внаслідок повномасштабної війни довкілля.
- Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.