В ЄС обговорять відправку військових інструкторів в Україну

Джерело: Welt

Вже у середині тижня міністри закордонних справ та оборони країн Євросоюзу вперше обговорять можливість відправки військових інструкторів в Україну.

Окрім того, 27 серпня, на зустрічі відповідальних послів ЄС у комітеті з політики та безпеки також обговорять цю тему. Остаточне рішення мають ухвалити не пізніше листопада.

Мандат Європейської тренувальної місії для українських військових (EUMAM UKR), яка досі проходила виключно на території ЄС і насамперед у Німеччині та Польщі, мають продовжити на два роки. Тож, зауважується, що мандат можуть розширити, аби у майбутньому забезпечити навчання в Україні. Так солдатів ЄС вперше офіційно залучатимуть на українській землі.

Неформальні дебати вже відбулися в Брюсселі перед літніми канікулами в липні. Франція категорично виступила за те, щоб європейці виконали вимогу Києва і, окрім нинішньої підготовки, ще й навчали солдатів в Україні. Париж підтримують країни Балтії, Польща, Данія та Швеція.

Тоді як уряд Німеччини поки що проти навчання українських військових на території України. Німеччина побоюється “подальшої ескалації та ризиків”. Позицію Берліна поділяли зокрема Мальта, Австрія, Угорщина.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон наголосив на спільному усвідомленні європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки. Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”, а стосовно союзників він сказав, що їм час активізуватися й “не бути боягузами”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Пізніше він повторив власну заяву. Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

У російській держдумі негативно зреагували на нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона щодо ймовірності відправки французьких військових в Україну.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.