Війна РФ проти Балтії може початися через «повстання поляків у Білорусі» – політолог
Джерело: Гістав Грессель в етері Bild
Війна РФ із країнами Балтії може розпочатися під приводом повстання поляків у Білорусі, вважає австрійський політолог Густав Грессель.
Грессель проаналізував мапу російсько-білоруських навчань “Захід-2017”.
Хоча на словах вони й були оборонними та антитерористичними, по суті ЗС РФ відпрацьовували тоді напад на країни НАТО з кількох напрямків, – пояснив політолог.
За його словами, приводом для війни за таким сценарієм може стати інсценування повстання польської меншини у Гродненській області Білорусі, яку нібито підтримали країни Балтії. Для захисту союзника їх у відповідь атакує Росія.
Грессель пояснив, що зараз усі сили армії РФ стягнуті в Україні, воювати у країнах Балтії нема кому. Однак, у разі гіпотетичного успіху РФ, загартовані в боях російські частини можуть перекинути на нову війну.
Зокрема про підтвердження припущень та увагу до цього регіону говорить нещодавнє відновлення Ленінградського військового округу. На думку політолога, у разі нової війни все залежатиме від того, як швидко країни Балтії та Польща проведуть мобілізацію та чи зможуть зупинити російську армію на кордоні. Тоді НАТО перекине туди сухопутні резерви та використовує аеродроми Швеції для захоплення переваги у повітрі. Грессель вважає, що Росія не застосовуватиме ядерної зброї, натомість обмежиться конвенційною війною.
Тоді як ядерні загрози можуть виникнути після захоплення країн Балтії, щоб змусити Захід визнати їх частиною РФ.
Читайте також: Країни Балтії на кордоні з Росією продовжують будувати укріплення — Financial Times
Раніше Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали Європейський Союз побудувати лінію оборони вздовж кордону блоку з Росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від можливих військових загроз та інших шкідливих дій з боку РФ.
Також Литва та Естонія закликали НАТО прийняти всі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різко збільшити військові витрати.
5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
Також ми повідомляли, що через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.
На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.
Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.
Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.
Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.