Вибори в Польщі: партія влади перемогла, але втратила парламентську більшість
Джерело: Gazeta Wyborcza
У Польщі, станом на ранок 17 жовтня, Національна виборча комісія підрахувала 99,89% голосів та опублікувала результати.
Офіційний підрахунок показав, що партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала 35,43% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” (KO) – 30,66%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 14,41%, політичний союз лівих партій “Лівиця” (Lewica) – 8,60%, альянс ультраправих євроскептичних сил “Конфедерація” (Konfederacja) – 7,16%.
Найбільше голосів набрала партія PiS, проте її результату виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.
Поки що представники PiS переконують, що “робитимуть усе необхідне”, щоб залишитися у владі, але реалізувати це може бути досить складно.
Сумарною більшістю у наступному Сеймі, ймовірно, володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – “Громадянська коаліція”, “Третій шлях” та “Лівиця”. Також відомо, що ці три партії не проти об’єднатися та сформувати нову польську владу.
Які партії виступають за підтримку України?
Зазначимо, що партія “Право і Справедливість” (PiS), керівна консервативна політсила Ярослава Качинського та польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, обіцяла захищати інтереси Польщі та країн Центральної Європи в рамках ЄС на тлі домінування тандему Франції та Німеччини. І підтримувати Україну у війні.
Партія “Громадянська коаліція” (KO), за словами лідера коаліції Дональда Туска, зацікавлена у тому, щоб Україна виграла війну. На думку Туска, кампанія солідарності з Україною та українськими біженцями, в якій взяли участь мільйони поляків, є “безцінним капіталом”, який не можна втратити. У майбутньому він закликає інвестувати у відновлення України.
Коаліція “Третій Шлях” підтримує членство України в ЄС та допомогу українцям, але виступає проти “неконтрольованого напливу аграрної продукції” з України.
“Лівиця” обіцяють вирішити конфлікти між Варшавою та Брюсселем, підтримують вступ України в ЄС, а також виступають за допомогу зброєю, повоєнне відновлення та списання українського зовнішнього боргу. Вони обіцяють боротися за жорстку політику ЄС проти Росії, припинити торгівлю з РФ, особливо викопним паливом, посилити санкції та конфіскувати майно олігархів, пов’язаних із Путіним чи Лукашенком.
“Конфедерація” налаштована найкритичніше до України та обіцяє припинити “недобросовісну конкуренцію” з боку українських аграріїв, домогтися ексгумації жертв Волинської різанини на території України й змусити Київ визнати ці події геноцидом. Їхня головна вимога – обрізати всі програми держпідтримки для українців у Польщі. Також вони хочуть від України вибачень та компенсацій за інцидент з падінням ракети в селі Пшеводув у листопаді 2022 року, внаслідок чого загинули двоє людей.
- 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. Надвечір стали відомі перші результати екзит-полів, згідно з якими наразі лідирує нині правляча партія “Право і Справедливість”.
- Кордон ЄС із союзником Росії Білоруссю став небезпечнішим, попередив віце-прем’єр-міністр і голова консервативної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський.
- “Зернове непорозуміння” Польщі з Україною розлютило Європу та стало подарунком для Путіна – CNN.
- Колишній прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, чия партія SMER перемогла на парламентських виборах 30 вересня, заявив, що зробить усе можливе, щоб “мирні переговори між Росією та Україною розпочалися якнайшвидше”.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.