Вибори в Польщі: партія влади перемогла, але втратила парламентську більшість
Джерело: Gazeta Wyborcza
У Польщі, станом на ранок 17 жовтня, Національна виборча комісія підрахувала 99,89% голосів та опублікувала результати.
Офіційний підрахунок показав, що партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала 35,43% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” (KO) – 30,66%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 14,41%, політичний союз лівих партій “Лівиця” (Lewica) – 8,60%, альянс ультраправих євроскептичних сил “Конфедерація” (Konfederacja) – 7,16%.
Найбільше голосів набрала партія PiS, проте її результату виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.
Поки що представники PiS переконують, що “робитимуть усе необхідне”, щоб залишитися у владі, але реалізувати це може бути досить складно.
Сумарною більшістю у наступному Сеймі, ймовірно, володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – “Громадянська коаліція”, “Третій шлях” та “Лівиця”. Також відомо, що ці три партії не проти об’єднатися та сформувати нову польську владу.
Які партії виступають за підтримку України?
Зазначимо, що партія “Право і Справедливість” (PiS), керівна консервативна політсила Ярослава Качинського та польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, обіцяла захищати інтереси Польщі та країн Центральної Європи в рамках ЄС на тлі домінування тандему Франції та Німеччини. І підтримувати Україну у війні.
Партія “Громадянська коаліція” (KO), за словами лідера коаліції Дональда Туска, зацікавлена у тому, щоб Україна виграла війну. На думку Туска, кампанія солідарності з Україною та українськими біженцями, в якій взяли участь мільйони поляків, є “безцінним капіталом”, який не можна втратити. У майбутньому він закликає інвестувати у відновлення України.
Коаліція “Третій Шлях” підтримує членство України в ЄС та допомогу українцям, але виступає проти “неконтрольованого напливу аграрної продукції” з України.
“Лівиця” обіцяють вирішити конфлікти між Варшавою та Брюсселем, підтримують вступ України в ЄС, а також виступають за допомогу зброєю, повоєнне відновлення та списання українського зовнішнього боргу. Вони обіцяють боротися за жорстку політику ЄС проти Росії, припинити торгівлю з РФ, особливо викопним паливом, посилити санкції та конфіскувати майно олігархів, пов’язаних із Путіним чи Лукашенком.
“Конфедерація” налаштована найкритичніше до України та обіцяє припинити “недобросовісну конкуренцію” з боку українських аграріїв, домогтися ексгумації жертв Волинської різанини на території України й змусити Київ визнати ці події геноцидом. Їхня головна вимога – обрізати всі програми держпідтримки для українців у Польщі. Також вони хочуть від України вибачень та компенсацій за інцидент з падінням ракети в селі Пшеводув у листопаді 2022 року, внаслідок чого загинули двоє людей.
- 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. Надвечір стали відомі перші результати екзит-полів, згідно з якими наразі лідирує нині правляча партія “Право і Справедливість”.
- Кордон ЄС із союзником Росії Білоруссю став небезпечнішим, попередив віце-прем’єр-міністр і голова консервативної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський.
- “Зернове непорозуміння” Польщі з Україною розлютило Європу та стало подарунком для Путіна – CNN.
- Колишній прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, чия партія SMER перемогла на парламентських виборах 30 вересня, заявив, що зробить усе можливе, щоб “мирні переговори між Росією та Україною розпочалися якнайшвидше”.
У Кремлі назвали “божевіллям” продовження санкційних обмежень Європейського Союзу щодо Росії та поскаржилися, що не бачать межі цій політиці.
Російські війська вдень 22 липня атакували FPV-дроном територію автозаправної станції у Немишлянському районі Харкова. Унаслідок удару постраждали п’ятеро осіб.
Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінуться 23 липня у Манілі для переговорів щодо російсько-української війни та конфлікту на Близькому Сході.
Росгвардія РФ вирішила оновити правила цивільної оборони, вперше включивши до них підготовку до загроз у період мобілізації. Зміни стосуються наказу Росгвардії, який визначає порядок організації цивільної оборони у військах відомства.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що російські окупанти атакували склад ЮНІСЕФ з гуманітарною допомогою.