Вибори в Польщі: партія влади перемогла, але втратила парламентську більшість
Джерело: Gazeta Wyborcza
У Польщі, станом на ранок 17 жовтня, Національна виборча комісія підрахувала 99,89% голосів та опублікувала результати.
Офіційний підрахунок показав, що партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала 35,43% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” (KO) – 30,66%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 14,41%, політичний союз лівих партій “Лівиця” (Lewica) – 8,60%, альянс ультраправих євроскептичних сил “Конфедерація” (Konfederacja) – 7,16%.
Найбільше голосів набрала партія PiS, проте її результату виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.
Поки що представники PiS переконують, що “робитимуть усе необхідне”, щоб залишитися у владі, але реалізувати це може бути досить складно.
Сумарною більшістю у наступному Сеймі, ймовірно, володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – “Громадянська коаліція”, “Третій шлях” та “Лівиця”. Також відомо, що ці три партії не проти об’єднатися та сформувати нову польську владу.
Які партії виступають за підтримку України?
Зазначимо, що партія “Право і Справедливість” (PiS), керівна консервативна політсила Ярослава Качинського та польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, обіцяла захищати інтереси Польщі та країн Центральної Європи в рамках ЄС на тлі домінування тандему Франції та Німеччини. І підтримувати Україну у війні.
Партія “Громадянська коаліція” (KO), за словами лідера коаліції Дональда Туска, зацікавлена у тому, щоб Україна виграла війну. На думку Туска, кампанія солідарності з Україною та українськими біженцями, в якій взяли участь мільйони поляків, є “безцінним капіталом”, який не можна втратити. У майбутньому він закликає інвестувати у відновлення України.
Коаліція “Третій Шлях” підтримує членство України в ЄС та допомогу українцям, але виступає проти “неконтрольованого напливу аграрної продукції” з України.
“Лівиця” обіцяють вирішити конфлікти між Варшавою та Брюсселем, підтримують вступ України в ЄС, а також виступають за допомогу зброєю, повоєнне відновлення та списання українського зовнішнього боргу. Вони обіцяють боротися за жорстку політику ЄС проти Росії, припинити торгівлю з РФ, особливо викопним паливом, посилити санкції та конфіскувати майно олігархів, пов’язаних із Путіним чи Лукашенком.
“Конфедерація” налаштована найкритичніше до України та обіцяє припинити “недобросовісну конкуренцію” з боку українських аграріїв, домогтися ексгумації жертв Волинської різанини на території України й змусити Київ визнати ці події геноцидом. Їхня головна вимога – обрізати всі програми держпідтримки для українців у Польщі. Також вони хочуть від України вибачень та компенсацій за інцидент з падінням ракети в селі Пшеводув у листопаді 2022 року, внаслідок чого загинули двоє людей.
- 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. Надвечір стали відомі перші результати екзит-полів, згідно з якими наразі лідирує нині правляча партія “Право і Справедливість”.
- Кордон ЄС із союзником Росії Білоруссю став небезпечнішим, попередив віце-прем’єр-міністр і голова консервативної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський.
- “Зернове непорозуміння” Польщі з Україною розлютило Європу та стало подарунком для Путіна – CNN.
- Колишній прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, чия партія SMER перемогла на парламентських виборах 30 вересня, заявив, що зробить усе можливе, щоб “мирні переговори між Росією та Україною розпочалися якнайшвидше”.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.