Вибори в Польщі: партія влади перемогла, але втратила парламентську більшість

Джерело: Gazeta Wyborcza

У Польщі, станом на ранок 17 жовтня, Національна виборча комісія підрахувала 99,89% голосів та опублікувала результати.

Офіційний підрахунок показав, що партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала 35,43% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” (KO) – 30,66%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 14,41%, політичний союз лівих партій “Лівиця” (Lewica) – 8,60%, альянс ультраправих євроскептичних сил “Конфедерація” (Konfederacja) – 7,16%.

Найбільше голосів набрала партія PiS, проте її результату виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.

Поки що представники PiS переконують, що “робитимуть усе необхідне”, щоб залишитися у владі, але реалізувати це може бути досить складно. 

Сумарною більшістю у наступному Сеймі, ймовірно, володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – “Громадянська коаліція”, “Третій шлях” та “Лівиця”. Також відомо, що ці три партії не проти об’єднатися та сформувати нову польську владу.

Які партії виступають за підтримку України?

Зазначимо, що партія “Право і Справедливість” (PiS), керівна консервативна політсила Ярослава Качинського та польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, обіцяла захищати інтереси Польщі та країн Центральної Європи в рамках ЄС на тлі домінування тандему Франції та Німеччини. І підтримувати Україну у війні.

Партія “Громадянська коаліція” (KO), за словами лідера коаліції Дональда Туска, зацікавлена у тому, щоб Україна виграла війну. На думку Туска, кампанія солідарності з Україною та українськими біженцями, в якій взяли участь мільйони поляків, є “безцінним капіталом”, який не можна втратити. У майбутньому він закликає інвестувати у відновлення України.

Коаліція “Третій Шлях” підтримує членство України в ЄС та допомогу українцям, але виступає проти “неконтрольованого напливу аграрної продукції” з України.

“Лівиця” обіцяють вирішити конфлікти між Варшавою та Брюсселем, підтримують вступ України в ЄС, а також виступають за допомогу зброєю, повоєнне відновлення та списання українського зовнішнього боргу. Вони обіцяють боротися за жорстку політику ЄС проти Росії, припинити торгівлю з РФ, особливо викопним паливом, посилити санкції та конфіскувати майно олігархів, пов’язаних із Путіним чи Лукашенком.

“Конфедерація” налаштована найкритичніше до України та обіцяє припинити “недобросовісну конкуренцію” з боку українських аграріїв, домогтися ексгумації жертв Волинської різанини на території України й змусити Київ визнати ці події геноцидом. Їхня головна вимога – обрізати всі програми держпідтримки для українців у Польщі. Також вони хочуть від України вибачень та компенсацій за інцидент з падінням ракети в селі Пшеводув у листопаді 2022 року, внаслідок чого загинули двоє людей.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.