Вибори в Польщі: партія влади перемогла, але втратила парламентську більшість

Джерело: Gazeta Wyborcza

У Польщі, станом на ранок 17 жовтня, Національна виборча комісія підрахувала 99,89% голосів та опублікувала результати.

Офіційний підрахунок показав, що партія “Право і Справедливість” (PiS) отримала 35,43% голосів, опозиційна ліберальна “Громадянська коаліція” (KO) – 30,66%, коаліція лібералів та аграріїв “Третій шлях” – 14,41%, політичний союз лівих партій “Лівиця” (Lewica) – 8,60%, альянс ультраправих євроскептичних сил “Конфедерація” (Konfederacja) – 7,16%.

Найбільше голосів набрала партія PiS, проте її результату виявилося замало для того, щоб створити парламентську більшість і, відповідно, призначити свій уряд.

Поки що представники PiS переконують, що “робитимуть усе необхідне”, щоб залишитися у владі, але реалізувати це може бути досить складно. 

Сумарною більшістю у наступному Сеймі, ймовірно, володітимуть три політичні сили, які посіли на виборах друге, третє та четверте місця – “Громадянська коаліція”, “Третій шлях” та “Лівиця”. Також відомо, що ці три партії не проти об’єднатися та сформувати нову польську владу.

Які партії виступають за підтримку України?

Зазначимо, що партія “Право і Справедливість” (PiS), керівна консервативна політсила Ярослава Качинського та польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, обіцяла захищати інтереси Польщі та країн Центральної Європи в рамках ЄС на тлі домінування тандему Франції та Німеччини. І підтримувати Україну у війні.

Партія “Громадянська коаліція” (KO), за словами лідера коаліції Дональда Туска, зацікавлена у тому, щоб Україна виграла війну. На думку Туска, кампанія солідарності з Україною та українськими біженцями, в якій взяли участь мільйони поляків, є “безцінним капіталом”, який не можна втратити. У майбутньому він закликає інвестувати у відновлення України.

Коаліція “Третій Шлях” підтримує членство України в ЄС та допомогу українцям, але виступає проти “неконтрольованого напливу аграрної продукції” з України.

“Лівиця” обіцяють вирішити конфлікти між Варшавою та Брюсселем, підтримують вступ України в ЄС, а також виступають за допомогу зброєю, повоєнне відновлення та списання українського зовнішнього боргу. Вони обіцяють боротися за жорстку політику ЄС проти Росії, припинити торгівлю з РФ, особливо викопним паливом, посилити санкції та конфіскувати майно олігархів, пов’язаних із Путіним чи Лукашенком.

“Конфедерація” налаштована найкритичніше до України та обіцяє припинити “недобросовісну конкуренцію” з боку українських аграріїв, домогтися ексгумації жертв Волинської різанини на території України й змусити Київ визнати ці події геноцидом. Їхня головна вимога – обрізати всі програми держпідтримки для українців у Польщі. Також вони хочуть від України вибачень та компенсацій за інцидент з падінням ракети в селі Пшеводув у листопаді 2022 року, внаслідок чого загинули двоє людей.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.

Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу. 

У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.

В селі Мила на Київщині зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки та вторинної детонації.