Вже 4,3 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС – Eurostat
Джерело: Eurostat
Українські переселенці дедалі частіше прямують до Німеччини, Чехії та Іспанії. Станом на сьогодні вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Водночас проти кінця грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості переселенців спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; + 1,5%).
Натомість кількість біженців зменшилася у п’яти країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; – 0,3%) та Люксембурзі (-10; -0,2%).
Від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
Джерело: eurostat
28 вересня 2023 року Європейська Рада погодилася продовжити тимчасовий захист для осіб, які втікають від повномасштабної війни Росії проти України, з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.
Зауважимо, кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
- Народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко повідомив, що 22 січня його призначили очільником Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції, біженців та переміщених осіб.
- Українці, які через вторгнення Росії виїхали до Нідерландів, незабаром матимуть сплачувати особистий внесок у розмірі близько 350 євро.
- Раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна закликав готуватися до того, що до країни може прибути нова хвиля переселенців з України.
- Станом на 1 грудня у Литві проживає понад 86 тисяч українців, 52 тисячі з яких вважаються воєнними переселенцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту.
- Уряд України збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.
- На Закарпатті за підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України облаштували прихистки для вразливих категорій переселенців.
- Уряд Польщі зможе підтримувати вимушених переселенців з України до вересня 2024 року, продовживши дію закону з березня ще на шість місяців. Після закінчення цього терміну правила зміняться.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
Кіт постраждав під час російської атаки на Чернігів 6 жовтня.
Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Кремлі зростає занепокоєння можливими наслідками повернення з фронту великої кількості військовослужбовців та колишніх ув’язнених, які брали участь у війні проти України. За даними розвідки, російська влада розглядає цю ситуацію як один із ключових внутрішніх ризиків для стабільності режиму.
Президент Володимир Зеленський зустрівся із президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Хуаном Понсом Самп’єтро. Сторони обговорили підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення Росії та ключові напрямки співпраці.
Військові 63-ї бригади ЗСУ взяли в полон 22-річного громадянина Індії, який воював на боці російської армії. За його словами, він залишив російські позиції під час першого штурму на Донеччині.
141-ша окрема механізована бригада звільнила від окупантів село Січневе на Дніпропетровщині.