Вже 4,3 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС – Eurostat
Джерело: Eurostat
Українські переселенці дедалі частіше прямують до Німеччини, Чехії та Іспанії. Станом на сьогодні вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Водночас проти кінця грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості переселенців спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; + 1,5%).
Натомість кількість біженців зменшилася у п’яти країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; – 0,3%) та Люксембурзі (-10; -0,2%).
Від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.

Джерело: eurostat
28 вересня 2023 року Європейська Рада погодилася продовжити тимчасовий захист для осіб, які втікають від повномасштабної війни Росії проти України, з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.
Зауважимо, кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
- Народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко повідомив, що 22 січня його призначили очільником Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції, біженців та переміщених осіб.
- Українці, які через вторгнення Росії виїхали до Нідерландів, незабаром матимуть сплачувати особистий внесок у розмірі близько 350 євро.
- Раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна закликав готуватися до того, що до країни може прибути нова хвиля переселенців з України.
- Станом на 1 грудня у Литві проживає понад 86 тисяч українців, 52 тисячі з яких вважаються воєнними переселенцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту.
- Уряд України збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.
- На Закарпатті за підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України облаштували прихистки для вразливих категорій переселенців.
- Уряд Польщі зможе підтримувати вимушених переселенців з України до вересня 2024 року, продовживши дію закону з березня ще на шість місяців. Після закінчення цього терміну правила зміняться.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про присвоєння звання Героя України дев’ятьом військовослужбовцям і поліціянтам. Вісім із них удостоєні найвищої державної нагороди посмертно.
28 червня в Україні відзначають День Конституції – єдине державне свято, закріплене безпосередньо в Основному Законі. Саме цього дня 1996 року Верховна Рада після майже 24 годин безперервної роботи ухвалила Конституцію незалежної України. За документ проголосували 315 народних депутатів.
Триває 1586-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Унаслідок російської атаки на Київ у ніч на 28 червня постраждало двоє людей. Найбільше пошкоджень зафіксовано в Дарницькому районі, де виникло кілька пожеж.
Самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує долучатися до бойових дій проти України. Він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.