ЄС готовий і хоче гарантувати безпеку Україні – Рютте про результат зустрічі у Парижі

Джерело: Марк Рютте/X

17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні.

Однак, додав глава НАТО, слід обговорити всі деталі.

Готові та бажають. Такий мій висновок із сьогоднішньої зустрічі в Парижі. Європа готова та бажає активізуватися. Лідирувати у наданні гарантій безпеки для України. Готові та бажають інвестувати набагато більше в нашу безпеку. Деталі потрібно буде вирішити, але зобов’язання зрозумілі, — наголосив Рютте.

Додамо, лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційного мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії.

Раніше стало відомо, що союзники вважають, що розміщення в Україні 200 тисяч західних миротворців, до чого закликав президент Володимир Зеленський у Давосі, не є реалістичним сценарієм. Це “набагато більше, ніж кількість солдатів, котрі брали участь у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни”, пише видання.

Наразі українські посадовці вважають здійсненним введення 40-50 тисяч іноземних солдатів, котрі б брали участь у реалізації безпеки вздовж лінії фронту завдовжки 1000 км.

Європейські країни нині проводять детальні переговори стосовно відправлення військового контингенту до України у разі припинення чи замороження війни з Росією. За словами співрозмовників агентства, мінімальна чисельність такої місії оцінюється у 40 тисяч військових. Разом з тим, панує думка, що для захисту України від повторення російської агресії потрібно 100 тисяч військових, підтвердив представник європейських служб безпеки.

Глава Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”. Також він 5 березня 2024 року він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

17 лютого президент Володимир Зеленський поінформував про результати розмови з главою Франції Емманюелем Макроном, котрий провів терміновий саміт європейських країн у Парижі для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.

20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.

Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.

Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.