ЄС готовий і хоче гарантувати безпеку Україні – Рютте про результат зустрічі у Парижі
Джерело: Марк Рютте/X
17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні.
Однак, додав глава НАТО, слід обговорити всі деталі.
Готові та бажають. Такий мій висновок із сьогоднішньої зустрічі в Парижі. Європа готова та бажає активізуватися. Лідирувати у наданні гарантій безпеки для України. Готові та бажають інвестувати набагато більше в нашу безпеку. Деталі потрібно буде вирішити, але зобов’язання зрозумілі, — наголосив Рютте.
Ready and willing. That’s my take from today’s meeting in Paris. Europe is ready and willing to step up. To lead in providing security guarantees for Ukraine. Ready and willing to invest a lot more in our security. The details will need to be decided but the commitment is clear. pic.twitter.com/Y4ClrX94Qe
— Mark Rutte (@SecGenNATO) February 17, 2025
Додамо, лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційного мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії.
Раніше стало відомо, що союзники вважають, що розміщення в Україні 200 тисяч західних миротворців, до чого закликав президент Володимир Зеленський у Давосі, не є реалістичним сценарієм. Це “набагато більше, ніж кількість солдатів, котрі брали участь у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни”, пише видання.
Наразі українські посадовці вважають здійсненним введення 40-50 тисяч іноземних солдатів, котрі б брали участь у реалізації безпеки вздовж лінії фронту завдовжки 1000 км.
Європейські країни нині проводять детальні переговори стосовно відправлення військового контингенту до України у разі припинення чи замороження війни з Росією. За словами співрозмовників агентства, мінімальна чисельність такої місії оцінюється у 40 тисяч військових. Разом з тим, панує думка, що для захисту України від повторення російської агресії потрібно 100 тисяч військових, підтвердив представник європейських служб безпеки.
Глава Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”. Також він 5 березня 2024 року він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.
17 лютого президент Володимир Зеленський поінформував про результати розмови з главою Франції Емманюелем Макроном, котрий провів терміновий саміт європейських країн у Парижі для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
5 червня парламент Словаччини ухвалив резолюцію, котрою закликав уряд країни не підтримувати нові санкції проти Росії. Документ ініціювала проросійська Словацька національна партія. Опозиція проігнорувала голосування.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та урядовцями лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко заявив про критичний дефіцит фінансування української армії й незадовільну ситуацію з будівництвом фортифікацій. Він закликав негайно скоротити популістські видатки й переорієнтувати державний ресурс на оборону.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну ситуацію на фронті станом на 16:00 5 червня. Від початку доби на фронті відбулося 99 бойових зіткнень.
4 червня у Тернополі зустріли тіло Дмитра Хоми, який був бойовим медиком “Сталевої сотні” 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади.
Вночі 5 червня росіяни завдали ударів по Харкову ракетою та безпілотниками. Внаслідок атаки постраждали 19 людей, серед яких семирічний хлопчик, дев’ятирічна дівчинка, дві 13-річні дівчини та вагітна жінка.