ЮНІСЕФ б’є на сполох через колапс санітарії та водопостачання у Секторі Гази
Джерело: Al Jazeera.
Знищення базових санітарних умов у Секторі Гази перетворилося на катастрофу для громадського здоров’я, попередив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Інфраструктура залишається зруйнованою після ізраїльських атак.
Як повідомили в організації, внаслідок тривалих бомбардувань водопровідні та санітарні системи вийшли з ладу. Половина всіх сімей Гази змушена користуватися імпровізованими туалетами. До них відносяться, наприклад, відра.
Крім того, 21% жителів стали свідками відкритої дефекації. Це демонструє критичний рівень руйнувань.
Команди ЮНІСЕФ намагаються допомогти, тому вони встановлюють аварійні туалети та працюють над забезпеченням доступу до чистої води. Однак в організації наголошують, що потреби значно перевищують наявні ресурси.
Ситуація ускладнюється й багаторічною ізраїльською блокадою. Обмеження перешкоджають надходженню базових матеріалів.
Це робить неможливим повноцінний ремонт. Не можна відновити не лише системи санітарії. Це стосується також медичних закладів та житла.
- Через ескалацію військових дій у місті Газа Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) тимчасово призупинив діяльність свого офісу.
- Речник МЗС України Олег Ніколенко заявив, що з Ізраїлю та Сектору Газа не можуть виїхати близько 450 українців. Вони звернулися до оперативного штабу через неможливість залишити цю територію у зв’язку зі скасуванням авіарейсів.
Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.
Я живу у домі, який збудували мої бабуся з дідусем. Тут мешкало три покоління моєї родини. Тут святкували весілля, народжувалися і помирали — все, як має бути у стінах, які є чимось більшим, ніж просто помешканням. Це дім, справжній дім, до якого повертаєшся, коли у великому світі за вікном не знаходиться сховку, щоб перебути бурі і незгоди. Мій дім далеко не ідеальний. Його спланував архітектор, який вочевидь прогулював лекції з практичності та базового розуміння, як функціонує життя на щодень: у нас більше коридорів та сходів, аніж того, що в плані називається житлова площа — парадний вхід взагалі виходить на північ, кухня крихітна, та й кімнатки не набагато більші, а до підвалу треба заповзати на пузі крізь крихітний отвір у підлозі під сходами — такі дива гнучкості нам уже не під силу, тому підвал відданий в оренду привидам трилітрових банок з квашеними помідорами, які там зберігаються, мабуть, з часів першого президенства Леоніда Кучми. Та я свій дім, не Кучму, все одно люблю.
Рівно рік тому, 20 січня 2025 року, Дональд Трамп вдруге став президентом США.
Писати про вибори під час триденних вимкнень світла і тепла – викликає доволі сюрреалістичні відчуття. Майже як у жарті про те, як хтось відкладав пів року на Ferrari, але зірвався і витратив усе на снікерс. Втім, ідеї, які пропонують народні депутати для перших повоєнних виборів в Україні – є не менш сюрреалістичними.
Після блискавичного і успішного рейду американських військових на Венесуелу, в результаті якого її невизнанний президент був заарештований і доправлений до США для суду за звинуваченням у злочинах, пов’язаних з організованою наркозлочинністю, думки спостерігачів розділились на тих, хто захоплюється здатністю США проводити такі операції проти диктаторів і тих, хто порівнює ці дії з вторгненням Росії в Україну.