Юркомітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт «про іноагентів»: у Тбілісі протести

Джерело: “ЕхоКавказа”

15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів. На вулицях Тбілісі збирається натовп протестувальників, силовики звітують про перші затримання.

Так, зауважується, що законопроєкт “для забезпечення прозорості” передбачає реєстрацію непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб та засобів масової інформації, які частину фінансування, зокрема понад 20%, одержують з-за кордону. Згідно з документом, кожен, хто вважається “організацією, що просуває іноземні інтереси”, має бути внесений до реєстру. У момент реєстрації організації мають відобразити отримані доходи. Передбачається, що заповнюватимуть фінансову декларацію щороку.

“З метою виявлення організацій, носія інтересів іноземної сили” документ наділяє Мін’юст повноваженнями проводити дослідження з цього питання у будь-який час. Тоді як підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції.

Якщо у результаті моніторингу виявлять, що суб’єкт відповідає критеріям організації-носія інтересів іноземної сили, але уникає реєстрації у відповідній базі, суб’єкт внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи.

Ухилення від реєстрації як організація, яка здійснює інтереси іноземної сили, або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі. У разі, якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй випишуть штраф у 10 тисяч ларі; якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця – 20 тисяч ларі.

Критики розглянутого законопроєкту порівнюють його з законодавством про “іноземних агентів”, ухваленим в Росії у 2012 році. Влада ж Грузії вважає, що новий закон нічим не схожий на російський аналог.

Водночас альтернативні проєкти законів комітет відхилив.

Очікується, що документ у першому читанні обговорять на сесії парламенту вже 16 квітня.

На тлі рішення грузинських законодавців, у Тбілісі відбулися багатотисячні протести. Демонстранти прийшли на акцію з прапорами ЄС, скандуючи: “Ні російському закону”. Поліціянти почали вибірково затримувати протестувальників.

Президентка країни Саломе Зурабішвілі, котра виступає проти законопроєкту, розкритикувала дії поліції та підтримала активістів у прагненні до європейського майбутнього.

У МВС повідомили про затримання 14 осіб в адміністративному порядку.

Натомість місцеві ЗМІ повідомляють, що кількість протестувальників зростає.

Зауважимо, під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили  акцію протесту. Під час засідання присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.

Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.

Роботу президента США Дональда Трампа схвалюють 33% американців, тоді як 66% не підтримують її. Це найнижчий показник за всю його першу каденцію, свідчить спільне опитування The Washington Post, ABC News та Ipsos.

З початку 2026 року 75 українських громадян отримали вироки за публікацію фото і відео, на яких зафіксовано розміщення та пересування Сил оборони, зокрема розташування та робота ППО, а також результати ураження наземних об’єктів і повітряних цілей.

Пропозиція Ірану до США про повторне відкриття Ормузької протоки протягом семи днів залишається чинною, заявив у неділю міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі.

З тимчасово окупованої Херсонщини вдалося повернути на підконтрольну Україні територію ще одинадцять дітей. Це вісім хлопчиків і три дівчинки віком від 1 року і 1 місяця до 17 років.

Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню наказав запровадити локальні обмеження на пересування мешканців після масових заворушень, що супроводжувалися підпалами, розграбуванням магазинів та зіткненнями з поліцією.