Юркомітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт «про іноагентів»: у Тбілісі протести
Джерело: “ЕхоКавказа”
15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів. На вулицях Тбілісі збирається натовп протестувальників, силовики звітують про перші затримання.
Так, зауважується, що законопроєкт “для забезпечення прозорості” передбачає реєстрацію непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб та засобів масової інформації, які частину фінансування, зокрема понад 20%, одержують з-за кордону. Згідно з документом, кожен, хто вважається “організацією, що просуває іноземні інтереси”, має бути внесений до реєстру. У момент реєстрації організації мають відобразити отримані доходи. Передбачається, що заповнюватимуть фінансову декларацію щороку.
“З метою виявлення організацій, носія інтересів іноземної сили” документ наділяє Мін’юст повноваженнями проводити дослідження з цього питання у будь-який час. Тоді як підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції.
Якщо у результаті моніторингу виявлять, що суб’єкт відповідає критеріям організації-носія інтересів іноземної сили, але уникає реєстрації у відповідній базі, суб’єкт внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи.
Ухилення від реєстрації як організація, яка здійснює інтереси іноземної сили, або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі. У разі, якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй випишуть штраф у 10 тисяч ларі; якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця – 20 тисяч ларі.
Критики розглянутого законопроєкту порівнюють його з законодавством про “іноземних агентів”, ухваленим в Росії у 2012 році. Влада ж Грузії вважає, що новий закон нічим не схожий на російський аналог.
Водночас альтернативні проєкти законів комітет відхилив.
Очікується, що документ у першому читанні обговорять на сесії парламенту вже 16 квітня.
На тлі рішення грузинських законодавців, у Тбілісі відбулися багатотисячні протести. Демонстранти прийшли на акцію з прапорами ЄС, скандуючи: “Ні російському закону”. Поліціянти почали вибірково затримувати протестувальників.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі, котра виступає проти законопроєкту, розкритикувала дії поліції та підтримала активістів у прагненні до європейського майбутнього.
У МВС повідомили про затримання 14 осіб в адміністративному порядку.
Натомість місцеві ЗМІ повідомляють, що кількість протестувальників зростає.
Зауважимо, під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили акцію протесту. Під час засідання присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.
Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- За період із січня по листопад 2023 року громадяни РФ скупили у Грузії 5780 квартир.
- 8 серпня 2008 року розпочалося російське вторгнення до Грузії – цю війну ще називають П’ятиденною, Серпневою, або війною 888. Приводом для введення військ стала підтримка Росією сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.
- З 1 серпня Грузія обмежила експорт та реекспорт американських автомобілів до Росії.
У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.
У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.
Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.
Від початку 2026 року лісові пожежі знищили в Європі близько 648 тисяч га території, свідчать дані Об’єднаного дослідницького центру ЄС.
Європейська промисловість може втратити ще близько 300 тисяч робочих місць до кінця 2026 року через посилення конкуренції з китайськими виробниками комплектуючих. Галузева асоціація Eurometal вважає, що Брюссель недооцінює масштаби проблеми.