Юркомітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт «про іноагентів»: у Тбілісі протести
Джерело: “ЕхоКавказа”
15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів. На вулицях Тбілісі збирається натовп протестувальників, силовики звітують про перші затримання.
Так, зауважується, що законопроєкт “для забезпечення прозорості” передбачає реєстрацію непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб та засобів масової інформації, які частину фінансування, зокрема понад 20%, одержують з-за кордону. Згідно з документом, кожен, хто вважається “організацією, що просуває іноземні інтереси”, має бути внесений до реєстру. У момент реєстрації організації мають відобразити отримані доходи. Передбачається, що заповнюватимуть фінансову декларацію щороку.
“З метою виявлення організацій, носія інтересів іноземної сили” документ наділяє Мін’юст повноваженнями проводити дослідження з цього питання у будь-який час. Тоді як підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції.
Якщо у результаті моніторингу виявлять, що суб’єкт відповідає критеріям організації-носія інтересів іноземної сили, але уникає реєстрації у відповідній базі, суб’єкт внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи.
Ухилення від реєстрації як організація, яка здійснює інтереси іноземної сили, або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі. У разі, якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй випишуть штраф у 10 тисяч ларі; якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця – 20 тисяч ларі.
Критики розглянутого законопроєкту порівнюють його з законодавством про “іноземних агентів”, ухваленим в Росії у 2012 році. Влада ж Грузії вважає, що новий закон нічим не схожий на російський аналог.
Водночас альтернативні проєкти законів комітет відхилив.
Очікується, що документ у першому читанні обговорять на сесії парламенту вже 16 квітня.
На тлі рішення грузинських законодавців, у Тбілісі відбулися багатотисячні протести. Демонстранти прийшли на акцію з прапорами ЄС, скандуючи: “Ні російському закону”. Поліціянти почали вибірково затримувати протестувальників.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі, котра виступає проти законопроєкту, розкритикувала дії поліції та підтримала активістів у прагненні до європейського майбутнього.
У МВС повідомили про затримання 14 осіб в адміністративному порядку.
Натомість місцеві ЗМІ повідомляють, що кількість протестувальників зростає.
Зауважимо, під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили акцію протесту. Під час засідання присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.
Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- За період із січня по листопад 2023 року громадяни РФ скупили у Грузії 5780 квартир.
- 8 серпня 2008 року розпочалося російське вторгнення до Грузії – цю війну ще називають П’ятиденною, Серпневою, або війною 888. Приводом для введення військ стала підтримка Росією сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.
- З 1 серпня Грузія обмежила експорт та реекспорт американських автомобілів до Росії.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.
Поліція Гонконгу повідомила оновлені дані 30 листопада, зазначивши, що “не може виключати можливості більшої кількості жертв”. Пожежа в житловому комплексі забрала життя щонайменше 146 осіб.
Санкції Заходу проти РФ спричинили різке падіння російського лісопромислового комплексу. За офіційними оцінками, за нинішніх умов спад у галузі прискорюватиметься і може сягнути 20–30 %, тоді як експорт скоротився до $9,8 млрд, а лісозаготівля — до найнижчих показників за минулі роки.