Юркомітет парламенту Грузії підтримав законопроєкт «про іноагентів»: у Тбілісі протести
Джерело: “ЕхоКавказа”
15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів. На вулицях Тбілісі збирається натовп протестувальників, силовики звітують про перші затримання.
Так, зауважується, що законопроєкт “для забезпечення прозорості” передбачає реєстрацію непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб та засобів масової інформації, які частину фінансування, зокрема понад 20%, одержують з-за кордону. Згідно з документом, кожен, хто вважається “організацією, що просуває іноземні інтереси”, має бути внесений до реєстру. У момент реєстрації організації мають відобразити отримані доходи. Передбачається, що заповнюватимуть фінансову декларацію щороку.
“З метою виявлення організацій, носія інтересів іноземної сили” документ наділяє Мін’юст повноваженнями проводити дослідження з цього питання у будь-який час. Тоді як підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції.
Якщо у результаті моніторингу виявлять, що суб’єкт відповідає критеріям організації-носія інтересів іноземної сили, але уникає реєстрації у відповідній базі, суб’єкт внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи.
Ухилення від реєстрації як організація, яка здійснює інтереси іноземної сили, або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі. У разі, якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй випишуть штраф у 10 тисяч ларі; якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця – 20 тисяч ларі.
Критики розглянутого законопроєкту порівнюють його з законодавством про “іноземних агентів”, ухваленим в Росії у 2012 році. Влада ж Грузії вважає, що новий закон нічим не схожий на російський аналог.
Водночас альтернативні проєкти законів комітет відхилив.
Очікується, що документ у першому читанні обговорять на сесії парламенту вже 16 квітня.
На тлі рішення грузинських законодавців, у Тбілісі відбулися багатотисячні протести. Демонстранти прийшли на акцію з прапорами ЄС, скандуючи: “Ні російському закону”. Поліціянти почали вибірково затримувати протестувальників.
Президентка країни Саломе Зурабішвілі, котра виступає проти законопроєкту, розкритикувала дії поліції та підтримала активістів у прагненні до європейського майбутнього.
У МВС повідомили про затримання 14 осіб в адміністративному порядку.
Натомість місцеві ЗМІ повідомляють, що кількість протестувальників зростає.
Зауважимо, під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили акцію протесту. Під час засідання присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.
Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.
- Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
- За період із січня по листопад 2023 року громадяни РФ скупили у Грузії 5780 квартир.
- 8 серпня 2008 року розпочалося російське вторгнення до Грузії – цю війну ще називають П’ятиденною, Серпневою, або війною 888. Приводом для введення військ стала підтримка Росією сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.
- З 1 серпня Грузія обмежила експорт та реекспорт американських автомобілів до Росії.
30 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4188-IX “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
30 січня до Міністерства закордонних справ викликали посла Словаччини Павела Віздала, котрому висловили рішуче несприйняття заяв офіційної Братислави про нібито втручання України у внутрішні справи країни, про раніше заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо.
30 січня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мит на імпорт з Канади та Мексики вже з 1 лютого.
Бюджетний комітет Німеччини закликав міністра фінансів Йорга Кукіса схвалити додаткові 3 мільярди євро (3,13 мільярда доларів) військової допомоги Україні, повідомили джерела.
Для завершення війни проти України необхідно тиснути на Росію, адже саме Москва виступає агресором, наголосила глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас. Вона зазначила, що США повністю поділяють цю думку.